У Міжнародний день рідної мови. Згадаймо міфи і основні факти мовного питання в Україні. Це та хитка тема, якою постійно підігрівають собі рейтинги політики та партії у виборчий час.
Мовне питання досліджував Інформатор.
Щороку, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.
День був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Вагомість цього дня для українців годі й заперечувати. Щодо української мови побутує багато маніпулятивних міфів, як от “українська мова є діалектом російської”, або твердження, що українська мова виникла внаслідок спольщення російської мови. Чого тільки не виснують псевдонауковці, аби закріпити вторинний статус української щодо російської.
Насправді українська, як окрема слов’янська мова, має численні риси, що зближують або віддаляють її від сусідніх слов’янських мов — польської, білоруської, російської, болгарської, хорватської та словацької.
Згідно зі списком Сводеша, інструментом для оцінки спорідненості мов, українська збігається з російською лише в 172 лексемах з 207, що набагато менше, ніж збігів з білоруською (190 з 207), і тільки ненабагато більше, ніж збігів в української й польської (169 з 207). У той час польська і російська збігаються за 152 лексемами.
Український тележурналіст, політолог та історик Андрій Ковальов взявся дослідити відмінності між українською та російською мовами у сприйнятті на слух – у потоці, який чує україномовна дитина від російськомовної. Його розрахунки показують, що українська та російська відрізняються для сприйняття на 52%.
З повним матеріалом дослідження радимо ознайомитися тут.
Українську вважають своєю рідною мовою 78% українців.
Про це йдеться у результатах соціологічного опитування «День української писемності та мови-2021: чи стає державної мови більше у публічному просторі?», які оприлюднили на сайті фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, – пише Читомо.
- 55% українців підтримують норму «мовного закону» про обслуговування українською мовою при збереженні можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. 21% таку норму не підтримує і ще майже для 18% українців це байдуже.
- 59% українців відзначають, що за їхніми спостереженнями, за останні пів року використання української мови у сфері обслуговування та торгівлі стало більше (26% сказали, що трохи більше, а 33%, що суттєво більше). Майже третина громадян (31%) не помітили будь-яких змін у частоті вживання української мови.
- 14% українців зізнаються, що вони при спілкуванні завжди переходять зі своєї рідної мови на мову, якою до них звертається співрозмовник (звісно, якщо вони цією мовою володіють). 41% переходить, але залежно від ситуації. Ще майже 41% сказав, що не переходить ніколи.
- 78% українців вважають своєю рідною мовою українську, а 18% – російську. На Заході та в Центрі майже абсолютна більшість відзначає, що українська є їхньою рідною мовою. У Південному регіоні 56% назвали рідною українську і 41% – російську. На Сході 59% рідною вважають українську і 34% – російську.
ДОБІРКА СОКОВИТИХ ЦИТАТ ПРО МОВУ
“Вишиванку ви просто купите і будете цим пишатися – тим більше, чим більше за неї заплатите…Натомість мову не купити – навіть платними прискореними курсами. На неї треба зважитися – й почати в ній жити.”
Юрій Андрухович
“Я вважаю, що мова є чинником екологічним, тобто вона, як і інші властивості чи ландшафту, чи повітря, води, складу якихось хімічних елементів, крім усього іншого, є базовою нейрофізіологічною річчю. Кожна мова формує певний тип мозку, як екологічний чинник. Тобто носії однієї мови, крім комфортності порозуміння чи самоідентифікації, що от ми такі самі, вони ще до того всього справді є подібними в сенсі впливу мови на спосіб їхнього мислення, на спосіб їхньої присутності в світі. Тому мені здається, що зміна мови чи відхід від своєї мови, воно є, як, скажімо, перенесення якогось пустельного варана в наші добрі гарні соковиті трави й води. Ясно, що адаптація мозку має великий спектр і можливості, й адаптація відбувається, здається, що нічого страшного, але, насправді той первинний комфорт своєї екологічної ніші, він є втрачений, і так чи інакше, він є подразником таким, який дається взнаки всім, хто відходить від своєї рідної мови.”
Тарас Прохасько
“Найдієвіший механізм – це любов. І в популяризації мови зокрема. Якщо людина бачить, що насправді ти мову любиш, а не себе як носія української мови, то це важливо. Я звик бачити реакцію російськомовної людини на українську мову. І звик бачити несприйняття. Несприйняття зазвичай з’являється тоді, коли людина виходить, вона не говорить мовою, а вона її демонструє, щоб показати, звернути увагу, що вона україномовна. Зазвичай це викликає несприйняття. Людина, яка загалом не проти української, коли бачить такий підхід – то вона цього не сприймає. З іншого боку, коли вона бачить, що для тебе це природньо, це не поза, а що ти так говориш – тоді це сприймається нормально.”
Сергій Жадан
“Кожна мова – чортячо небезпечний свідок історії народу, котрий ту мову вживає.”
Юрій Шевельов
“Хай Вашій щелепі ніколи не буде дискомфортно від солов’їної.”
Яніна Соколова
Редакція Інформатора вітає вас зі святом. Шануймося!
Ніка Кричовська
