Мені не байдуже | 15-річний ліцеїст з Коломийщини волонтерить музикою

Йому лише 15, але війна нікого не лишила осторонь. Андрій Лудчак – бандурист, навчається в Коломийському ліцею №5 і від початку війни волонтерить. А чим може допомогти підліток? Звісна річ, тим, що вміє найкраще. У випадку з Андрієм це – музика. Він підбадьорює своєю грою волонтерів, збирає кошти на ЗСУ і, як більшість підлітків, захоплюється тік-током. Проте його сторінка наповнена відео, де він грає на бандурі народні й сучасні пісні.

Інформатор ділиться з вами історією бандуриста.

Днями юний музикант Андрій Лудчак потішив коломиян живою музикою: грав у центрі міста українських пісень. Свій виступ присвятив захисникам України. Зібрані під час виступу кошти –  750 гривень – хлопець передав на потреби волонтерського центру в Коломиї.

“Я завжди любив співати, зрештою, як акомпанемент обрав бандуру, – каже Андрій Лудчак. – Це – універсальний інструмент, на котрому можна грати навіть сучасні пісні. На свою першу бандуру я заробив колядою”

Однокласники, друзі, сусідські хлопці не відразу адекватно реагували на Андрія з бандурою. Але покепкували й досить. Зараз у хлопця великий стимул – його помітили музиканти із Національної капели бандуристів.

Якби не війна, то ще цього літа Андрій вступив би до столичної музакадемії

Восени минулого року цілком неочікувано для себе хлопець потрапив на концерт славнозвісної капели бандуристів. І… виступив разом із ними на сцені. До слова, такого стіни нашого драмтеатру ще не бачили: здавалося б, чим можуть здивувати бандуристи? Аж ні, капела влаштувала справжнє шоу.

Капелістам бракувало ще одних рук, тож Андрія викликали на сцену. Це стало знаковим моментом для музиканта, адже кинувши вухом на його таланти, хлопчину запросили навчатися до Музичної академії ім. Глієра з перспективою в майбутньому грати у складі Національної капели бандуристів.

“Доведеться відкласти ці плани. Проте в Коломиї мені теж добре. Як мінімум, я ще мушу ще багато чому навчитися у моїх вчителів з музичної школи №1 – Оксани Рудик та Лесі Пецуришин. Вони чудові! По-материнськи вкладають в мене так багато…”

Бажаємо Андрію натхнення та простору для втілення музичних планів.

 

Ніка Кричовська, Наталка Сандецька