Думаєте, тільки вам сьогодні непросто? Озирніться довкола – в нашому місті тисячі людей, які розгублено намагаються зорієнтуватися в просторі. Ставитись до них по-людськи чи навпаки з пересторогою – справа особиста (ми віримо у вашу спостережливість). Але ця розповідь про тих, хто долучився до волонтерської Коломиї в найкращий спосіб – вони роблять те, що до війни їм вдавалося найкраще.
Про митців, медійників, активних матусь і їхніх неймовірних діток розповіла Інформатору Мар’яна Кодіна.
Коломия культурна зараз переформатувалася і стала культурною-волонтерською.
З міст, де тривають бойові дії , приїхали режисери, актори, художники, психологи, викладачі вокалу, медійники. Словом, митці та креативні особистості різних напрямів.
Вони зверталася в управління культури Коломийської міськради з пропозицією допомогти. До цієї команди долучилися наші коломийські митці: школа мистецтв, палац культури, музичні школи, бібліотеки. Молодіжна рада не залишилась осторонь. Відтак вийшла така собі мистецька колаборація.
Як це працює
Наразі гурткова робота наразі при управлінні культури не працює в силу вимог безпеки.
Але Коломия культурна організувала арт-терапію і дозвілля для дітей та підлітків.
В той час, коли вони заняті культурним дозвіллям, їхні батьки, якщо самі того бажають, плетуть сітки, ниють устілки, набивають цигарки та ін.
Зокрема для дітей різного віку в Коломиї організовано уроки музики, акторської майстерності, хореографії, майстер-класи Тік Току, зйомки відеороликів, монтування, перегляд мультфільмів, фільмів, різні ігри.
“За пропозицією молодіжної ради Коломиї, – розповідає в.о. начальника управління культури Мар’яна Кодіна, – зараз працюємо над організацією квартирників, але не в зичному розумінні, а у форматі “Мистецтво в укритті”. Плануємо долучити поетів музикантів, які будуть в наших безпечних місцях територіальної громади проводити різні мистецькі заходи. Це можуть бути і концерти, читання поезії, музичні вечори…”
Це свого роду арт-терапія, яка допомагає дітям і підліткам розважитися від переживань і страхів, які їм довелось бачити на власні очі. Діти приходять на заняття схвильовані, бояться будь-якого звуку, шуму, але в команді з псиїхологами, педагогами і митцями адаптуються і отримують заряд позитиву. Хоча б трішечки забувають про ті реалії.
Під час дозвілля діти мають можливість поспілкуватися, почаювати, зав’язати дружбу.
“Зокрема у нас було заняття з музичної арт-терапії. Долучилися діти з музичної школи, дали майстер-клас гри на скрипці, інших інструментах. До нас приходив з гурту “Запал”, їхній соліст Андрій допоміг малечі познайомитися із музичними інструментами. Немає різниці, з якого міста чи села приїхала дитина. Всі ми – українці, і це головне!”, – каже Маряна Кодіна.
Дітки мали можливість доторкнутися цих інструментів, познайомитись із однолітками, зав’язати дружбу, обмінятися номерами телефонів. Це природня асиміляція нових коломиян із корінними. Ніхто не знає, скільки триватиме війна. Але жити далі треба і дбати про нове покоління українців – одна з головних задач тих, хто залишився в тилу.
Наталка Сандецька
