Тарас Савчин любить альпінізм і загалом гірські мандри. Добре працює з цифрами, а між іншими справами – шив туристичні рюкзаки: легкі, але сучасні й добротні. Друзяки, які так само полюбляють тривалі мандри гірськими вершинами, спробували його вироби – потестили, зацінили й визнали. Аж тут – війна. Маючи залишки спеціальних матеріалів та комплектуючих, чоловік вирішив допомогти нашим захисникам.
Тарас давно у гірській темі, а тому добре розбирається в туристичному спорядженні. Зрештою, в пошуках оптимального варіанту наплічника, почав шити сам. Обирав якісні матеріали та надійну фурнітуру.
Сідав за машинку, щоб порелаксувати. Та війна внесла корективи у життя всіх українців. Основна робота відійшла на другий план.
Тут стали в нагоді давні навики. Відтак туристичні наплічники трансформувались у військові транспортні баули.
“Знаю, як сковує кожен зайвий кілограм на плечах, коли треба рухатись швидко. – розповідає Тарас Савчин. – Тому подзвонив волонтерам, запропонував пошити рюкзаки-баули, які легко трансформуються до потрібного розміру, будуть функціональними і надійними. У мене з добротної облегшеної матерії залишалась лиш чорна. Сказали – пасує. День провів у пошуках оптимальної конструкції. Хлопцям сподобалось. Але ж нема нічого надзвичайного. Допомога з тилу, так би мовити…”
Тарас проаналізував переваги і недоліки англійських, німецьких та американських аналогів і врешті знайшов рішення для створення надійного та функціонального баула. Викроював і шив сам, бо міцна прострочка, припаювання ниток – не для жіночих рук. Якщо серед кравців Коломиї є охочі навчитися шити такі наплічники – Тарас готовий поділитися всім, що вміє сам. Наразі в Україні важко дістати потрібні матерії та комплектуючі.
“Коли я вперше доставив цей чудо-наплічник в розташування едельвейсів, його одразу охрестили не інакше як фірмА! – пише волонтер, багаторічний активіст допомоги 10-ій гірсько-штурмовій бригаді Олександр Тарасюк. – Лише вислухавши всі припущення фахівців , я зізнався, що ця фірмА виготовляється в Коломиї, вправними руками скромної людини Тарас Савчина! На Ваше запитання, пане Тарасе, чи хлопцям підійшло, відповідально доповідаю: це просто бімба Нехай топ-виробники сховаються. Народний тил, не інакше! Творимо Перемогу разом! Дякую за небайдужість!
Ця історія про те, як в тилу кожен здатен на більші чи менші звершення. Головне, щоб в руках кипіла робота, а в душі – стійке переконання, що все вийде на добре. І як би нам не було сьогодні сутужно, пам’ятайте, що найтемніше перед світанком. І ми його точно побачимо. Тримаймося і не опускаймо рук!
Наталка Сандецька
