Ми фіксуємо історії війни такими, як вони є. Війни з погляду тилу… Вони не завжди збігаються з тим, що хотілось би почути. Але вони щирі. Максим Панченко приїхав у Коломию з Києва на початку війни і долучився до волонтерства. Паралельно – працює над підготовкою перформансу.
Інформатор поспілкувався з актором Максом Панченко про життя до і після війни. І хлопець був максимально щирим у своїх розумах.
Максим Панченко народився у місті Кременчук Полтавської області.
Під час навчання знімався у студентських роботах, музичних кліпах , рекламі, в молодіжному серіалі.
Після закінчення університету разом з однодумцями заснували молодіжний театр лабораторію “СОЛЬ”, виграли грант, та створили виставу “Neverending forest songs”, виставу інспіровану творами Лесі Українки, прем’єра якої відбулася у Берліні та Харкові, згодом у повному складі увійшли до Харківського театру ім. О. С. Пушкіна, де відкрили малу сцену постановкою “Чайка”.
У 2018 році переїхав до столиці.
У березні 2022 року Макс виїхав з підобстрільного Києва в Коломию. Зараз повернувся до рідного міста. Пошуки себе в цьому часом надто тісному для творчої людини світі для Максима Панченка ще тривають.
Розмову вела Наталка Сандецька
