Перше травня прикметне святом, історію котрого ми хибно пов’язуємо перш за все з комуністичною епохою. Однак правдиве коріння цього дня бере початок з Чикаго 1800-х, коли люди масово бунтували, аби вибороти кращі умови праці, а не право на ще один державний вихідний, котрий можна “відшашликувати”.
Інформатор заплигнув в історичну розвідку, аби розвіяти міфи щодо Першотравня.
Першотравневі язичницькі традиції
Відомо, що ще жителі Стародавньої Італії поклонялися богині Майї – покровительці землі і родючості. На її честь у перший день травня влаштовували святкування. Згодом цей звичай поширився Європою.
Америка ХІХ сторіччя. Перше травня – день, коли працівникам увірвався терпець
У політично-соціальному контексті День праці вигулькнув як реакція американського робітничого класу на неналежні умови праці: робочий день, що міг сягати 20 год, кепські санітарні умови та мізерна заробітна платня. 1 травня 1886 року розгорнувся протестний рух у Чикаго. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США замість звичного походу на роботу виструнчилися на вулицях, вимагаючи впровадження 8-годинного робочого дня. Того ж дня чиказьких робітників підтримали й в інших містах Штатів. Кількість мітингарів збільшилася до пів мільйона.
Влада намагалася придушити цей рух, утім сутички лише загострилися.
4 травня на площі Хеймаркет невідомі вчинили теракт, кинувши бомбу в лави поліцейських. Ті у свою чергу відповіли стріляниною по натовпу. Відтак постраждали мирні мітингувальники. Внаслідок вибуху загинуло до десятка поліцейських.
За звинуваченням в організації вибуху вісім робітників-анархістів були засуджені до повішення. Трьом з них смерть замінили 15 роками каторги. Чотирьох осіб все ж було страчено, незважаючи на протести міжнародної громадськості. Їхні похорони знову перетворилися в масову демонстрацію. Днем їх пам’яті призначено саме 1 травня. У грудні 1888 року в Сент-Луїсі з’їзд Американської Федерації Праці оголосив 1 травня вдень загальнонаціонального виступу за права робітників.
14 липня 1889 — на Паризькому конгресі II Інтернаціоналу було ухвалене рішення про організацію “інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах і містах в один визначений день маси трудівників вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин”. Днем для проведення демонстрації було обрано те-таки 1 травня.
Ці події оговтали Європу, якою у 1890 році прокотилася хвиля подібних протестів, зокрема в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, Норвегії, Франції, Великій Британії та Швеції.
“Хай живе працююча кляса”. Першотравня в Україні
В Україні День робітничої солідарності вперше відзначили у Львові 1890 року. О 10 ранку близько двох тисяч українських, польських та єврейських робітників зібралися біля Львівської ратуші. Вимагали скоротити робочий день до восьми годин, скасувати дитячу працю і нічні зміни для жінок. Того ж дня галицькі трударі вибороли право на таємне голосування з 21 року та безкоштовну шкільну освіту. До Львівської маївки 1890 року приєдналися Іван Франко та Михайло Павлик. По обіді люди продовжили святкування у парках.
На схід від Збруча це вперше сталося 1900 року. День Праці також був державним святом і неробочим днем в Українській Народній Республіці.
1 травня 1990 р. Фото: Збруч
У 2017 році Верховна Рада України внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких “День міжнародної солідарності трудящих” було перейменовано на “День праці”.
Червоні прапори та портрети вождів. Як це було в срср?
У російській імперії це свято вперше було відзначене в 1890 році у Варшаві проведенням першотравневого страйку робітників. Наступного року в Петербурзі відбулася перша “маївка” – збори революційно налаштованих робітників за містом під приводом пікніків.
Офіційним святом в срср Першотравень став після більшовицького збройного перевороту. Мільйони робітників вийшли на вулиці міст із гаслами “Геть міністрів-капіталістів!”, “Вся влада — радам!”.
У радянському союзі 1 травня відбувалися демонстрації робітників, що не мали великого бажання брати участь в цих заходах. Ймовірно напередодні дійств їх змушували підписатися під тим, що вони вийдуть, в іншому випадку на робітників чекало покарання.
Згодом вже у пострадянській росії “День праці” перейменували на “День весни та праці”.
Акцентуємо, в Україні Першотравня почали відзначати ще тоді, коли радянського союзу не було.
Сьогодення
Нині День Праці відзначається в 143 країнах світу першого травня або в перший понеділок місяця. Хтось мирне мітингує, хтось садить городину, а хтось відпочиває на природі. З часом це свято набуло розважального та ярмаркового формату.
“Свято весни – Першотравень – це не комуністичне свято, а свято тих людей, які люблять і вміють працювати”, – каже журналіст та історик Вахтанг Кіпіані.
Хай нам добре відпочивається, однак з пам’яттю про тих, хто виборов цю можливість, а заразом добрі умови праці, гендерну рівність та відсутність расової дискримінації на робочих місцях.
Мало не забули…Все буде Україна!
Ніка Кричовська
