Коломия, площа перед ратушею, 1914 рік
Сто років тому про те, щоб жінки-матері були винагороджені за свою нелегку місію окремим святом, ще майже ніхто не говорив. Щойно в США почали відзначати День матері на офіційному рівні. Аж ось і Галичина підхопила добру ініціативу. І сталося це в першу чергу завдяки редакторці “Жіночої долі” Олені Кисілевській, яка деякий час мешкала в Коломиї.
Інформатор розповість, як до нас прикочувало свято Матері силами жіноцтва Галичини.
Звідки ідея відзначати День матері
Перше таке свято в Америці 8 травня 1914 року рішенням Конгресу. У цьому ж році автор знаменитих «14 пунктів», президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня Днем Матері і надав цьому святу статусу національного. Після «Великої війни» День Матері почали відзначати вже і в Європі. У Польщі, до якої належала на той час Галичина, вперше святкування Дня матері відбулось у місті Краків у 1923 році. Та воно не набуло популярності серед польського суспільства того часу.
Медісон-сквер, 1900
Українці були більш прихильні до подяк матерям: 1928 року в Канаді українська діаспора організувала заходи силами місцевого Союзу українок.
У 1929 році в газеті «Діло» з’являється заголовок: «Нове свято. День української матері», у якій говориться про те, що: «Українське громадянство готовиться перший раз цього року до святкування незнаного в нас досі свята. З почину зорганізованого жіноцтва проголошено другу неділю травня (в цьому році буде це день 12, травня) „Днем Української Матері”».
12 травня того ж року вперше у Львові відзначили День Матері, який привезла з Канади редакторка двотижневика «Жіноча доля» та його додатків – «Жіноча воля» і «Світ молоді» Олена Кисілевська (1869-1956), яка довший час проживала в Коломиї та займалася громадською діяльністю.
Інфо:
Олена Кисілевська (уроджена Сіменович) – одна з найактивніших громадських діячок України XIX-XX століть. Вона відома і як письменниця, і як журналістка, і як політикиня, і як борчиня за жіночу емансипацію. Але в радянські часи влада зробила все можливе, щоб назавжди стерти її ім’я з народної пам’яті.
Згодом були проведені урочистості на окраїнах Львова, а також на Тернопільщині завдяки «Союзу українок».
Просвітницькі організації – «Просвіта», «Пласт», «Рідна школа» – організовували концерти, конференції, фестивалі по всій Східній Галичині.
День матері у Галичині відзначався як триєдине свято – України-матері, Пресвятої Богородиці та рідної неньки, як стверджує
Мало того, свято щороку зростало і щоразу набувало нового змісту. Наприклад, у 1930 році воно було присвячене Матері-Страдниці, яка у боротьбі за українську державність пожертвувала своїми синами. Наступного року вшановували вдів і сиріт героїв національно-визвольних змагань 1914-1921 років.
А що в Коломиї?
День Матері торкнувся й Коломиї: у часописі «Жіноча Воля» за 15 травня 1932 року О. Кисілевська наголошувала: «Уладжуйте всюди Свято Матері!». Поляки теж не стояли осторонь Святу Матері: 27 травня 1934 року учні 7-микласної польської школи ім. Пірамовича (зараз – центр зайнятості) організували в «Соколі» День Матері. Відзначали щорічно цей день аж до першої радянської окупації Коломиї, про що свідчить газета «Діло» за червень 1939 року, у якій розповідається про те, як 28.05 «Союз українок» організував у салях Народного дому День Матері.
“Жіноча Воля”, 15.05.1932 рік.
Із приходом радянської влади все змінилося: у 1939 році День Матері був заборонений.
Хоча навіть в роки німецької окупації 1941-го року це свято відновили.
Зокрема публікації у газеті «Воля Покуття» засвідчують, що з 15 травня по 15 червня 1942 року товариство «Просвіта» за дозволом Реферату Культурної Праці Українського Окружного Комітету в Коломиї з нагоди Свята Матері провели декламації, конференції, співали пісні.
Наприклад «У діброві при долині соловейко на тичині», а також організували сценічну картину І. Горбачевої «День мамин».
30 травня 1943 року молодь української школи ім. Т. Шевченка відсвяткувала День Матері.
Процитуймо згадку про цю подію:
«Свято розпочав привітальною промовою директор школи, проф. Ткачук. Гарний по формі і змісту реферат на тему “Призначення матері-українки” прочитала вчителька тієї школи проф. Трильовська, ілюструючи поетичні постаті матері-українки, як виховниці молодого покоління на свідомих громадян своєї нації. Після реферату відбувся концерт шкільного хору під проводом проф. Ставничого, переплітаний деклямаціями учнів українською і німецькою мовами. Матері учнів, які були приявні на “своїм святі”, мило приймали рясними оплесками кожну точку програми та хоч кільканадцять хвилин могли провести без тяжких щоденних турбот. На закінчення свята всі приявні відспівали український національний гімн».
Після другої окупації Коломиї Червоною Армією в березні 1944 року День Матері знову заборонили.
Подумаймо, застановімся над цим в день Матері, принесім українській Матері найбільший обіт: постанову подати у сповненні Її історичного завдання: виховання гідних нових часів дочок та синів для України.
О. Кисілевська, 17.05.1942.
Відновили свято в незалежній Україні вже на початку 1990-х, а офіційно – 10 травня 1999 року, коли Президент України Кучма видав Указ “Про День Матері” за сприянням Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, міжнародної організації “Жіноча громада”, Спілки жінок України, громадської організації “Союз українок”.
Ілля Криворучко
Наталка Сандецька
