Україна блискавичними темпами позбувається “порєбрікових” продуктів: від музики до програмного забезпечення. Утім з останнім – ситуація каламутна. Зі слів IT-фахівця Віталія Блажко близько 70% українських бізнесів досі користується російський софтом “1С”. І це лише, якщо рахувати легальні копії. Тим часом використання цієї програми на українських підприємствах заборонили ще у 2017. Вочевидь, відмовитися від окупантської програми не так вже й просто.
Усі “чому?” та “як?” добре роз’яснені у матеріалі Forbes, котрим ділиться Інформатор.
ЩО ТАКЕ “1С” ?
Це – система бухгалтерського, податкового, управлінського обліку та керування підприємством, розроблена російською компанією “1С”. Набула великої популярності у Росії, Білорусі, Україні а також деяких інших країнах із початку 1990-х років. За 30 років компанія розробила лінійку продуктів у різних напрямках. Найпопулярніші – “1С–Бухгалтерія”, “1С–Підприємство”.
Засновник Борис Нуралієв входив до списку 200 найбагатших бізнесменів Росії зі статками $950 млн, за оцінкою російського Forbes.
В Україні нею користуються близько 50 000 компаній, обережно оцінює Олег Щербатенко, директор українського розробника ERP-систем IT-Enterprise. Він автоматизує підприємства з 1987-го.
За 30 років “1С” проникла майже всюди – від крихітних магазинів й перукарень до промислових підприємств. “Це дуже великий ринок, може бути й 500 000 копій, а може, мільйон”, – пояснює Щербатенко. Сам «1С» не розголошує статистику, дослідження по Україні не публікувалися.
Точну кількість українських юзерів “1С” складно порахувати ще й через піратство. Диски з програмою можна було спокійно купити на легендарній київській Петрівці. “Зараз уже складно отримувати оновлення неліцензійних версій”, – каже Щербатенко.
Якщо рахувати лише легальні копії, з “1С” працюють близько 70% українських бізнесів, каже Віталій Блажко, директор полтавської IT Grand, що спеціалізується на автоматизації підприємств.
Для порівняння, інший надпопулярний російський софт – CRM-система “Бітрікс24” – до війни захопила лише третину українського ринку. Із 2007-го вони з “1С” – одне ціле, два великих російських розробника ПЗ злили бізнеси в спільне підприємство. На початку 2022-го російський Forbes оцінив “1С–Бітрікс” у $2,7 млрд.
ЯК “1С” ВДАЛОСЯ ДОМІНУВАТИ В УКРАЇНІ?
“1С–Бухгалтерія” – перший популярний продукт компанії, яку засновник Борис Нуралієв створив у 1991-му. Було складне податкове законодавство, але не було великого вибору заточених суто під нього облікових програм.
Перші версії “1С” потрібно було завантажувати на комп’ютер “із коробки”, хмарні рішення з’явилися у 2010-х. Наразі в лінійці десятки взаємопов’язаних продуктів не лише для бухгалтерського, а й для управлінського обліку. «Це дракон із кількома головами», – каже співзасновник стартапу Saldo Apps Радомир Новкович. Навіть якщо компанія користується іншими системами автоматизації, звітність для податкової бухгалтери все одно готують у “1С”.
Нуралієв підсадив ринок на свою програму завдяки системі дистрибуції з близько 10 000 дилерів у двох десятках країн. Замість “1С” її продукти продавали партнери, що отримували 50–55% знижки на ліцензію.
“У дев’яностих це була чудова можливість створювати свій малий бізнес”, – каже Новкович. Із предметом він знайомий не в теорії – 13 років був співвласником одеського “1С”-франчайзі “Хвоя Інтегра” та працював продакт-менеджером московської штаб-квартири “1С”. Наразі в Україні налічується близько 500 партнерів, свідчить статистика Спілки автоматизаторів бізнесу.
Інтерес партнера – не стільки в тому, щоб продати ліцензію на софт, скільки впровадити його та навчити співробітників клієнта. Мінімальна вартість для мікробізнесу $500, для компанії на 10–20 працівників – від $1000, каже Блажко.
“Максимуму немає”, – додає він. “1С” – система-конструктор, побудована навколо ядра, окремі модулі можна докуповувати та дописувати до нескінченності. Цим теж займаються партнери. На перших порах поріг входу в “1С”-розробку був досить низьким, каже Новкович. Код писався кирилицею, щось змінити під себе всередині програми могли навіть звичайні користувачі. Тепер потрібен штат програмістів.
Фактори, що дозволили зіркам “зійтися” у 1990-х, уже неактуальні, впевнений Новкович. На третій місяць війни попит на “1С”-розробників впав буквально до нуля, свідчить статистика DOU. Це значить, що українські підприємці масово відмовилися від ПЗ, яким володіє країна-агресор? Не зовсім.
ЯКІ АЛЬТЕРНАТИВИ ?
“Більшість компаній розуміють, що це токсичний софт”, – каже Щербатенко. Флагманський продукт IT-Enterprise – однойменна ERP-система для великої промисловості. Серед клієнтів – Roshen, Interpipe, МХП та “Укрпошта”. 3 2015-го компанія розвиває бухгалтерську альтернативу “1С” для малого й середнього бізнесу Master. З початку війни попит зріс: на початку року у системі було близько 15 000 користувачів, зараз – понад 25 000.
“Постійно виходять “вбивці “1С””, але я в це все слабо вірю”, – каже співзасновник стартапу з автоматизації бізнес-процесів Finmap Олександр Соловей. Систему розробляли десятки років, тому повних альтернатив на пострадянському просторі не існує, впевнений він. Інша справа, що й потреби бізнесу змінилися з часів 1990-х.
Одеський виробник металевих канатів та дроту “Стальканат” почав міграцію з “1С” ще у 2017-му. “Ми вже насторожено дивилися на Росію”, – каже фінансовий директор компанії Андрій Муксимов. Проте країна походження – не єдина проблема. “1С” з кількома кастомізованими модулями закривала лише бухгалтерію, а бізнесу потрібно було оцифрувати виробничий облік.
Впровадження німецької SAP на “Стальканаті” провалилося в 2009-му, другу спробу зробили з українським продуктом. Сукупні витрати на перехід дійшли до $1 млн, підраховує Муксимов, черговий етап – на паузі через війну. Але й те, що вже встигли зробити, окупається – вдалося уникнути щонайменше 8 млн грн втраченого прибутку.
Перехід на ERP від SAP, IT-Enterprise, Microsoft, Oracle та інших – процес довгий та недешевий. Та малому й середньому бізнесу це і не потрібно. Бухгалтерія щільно прив’язана до законодавства, тут є українські альтернативи: онлайн-сервіси Dilovod, Bookkeeper та інші.
Управлінський облік простіше закривати глобальними хмарними сервісами, заточеними під конкретну індустрію, ділиться рецептом Новкович. Приклад – нью-йоркська платформа для автоматизації барбершопів Squire з понад 2000 клієнтів. У липні 2021-го стартап, що підняв $60 млн від Tiger Global, оцінили в $750 млн. Аналог для ресторанного бізнесу – створена в Дніпрі українська POS-система Poster.
Які темпи переходу? За 15 днів IT Grand отримав понад 30 заявок на міграцію з “1С”, підраховує Блажко. “Якась кількість компаній продовжуватиме користуватися нею й через 10 років”, – каже Новкович. Його оптимістичний сценарій – планомірне зменшення користувачів “1C” на 20% щороку.
