У квітні обсяг імпорту бензину в Україну збільшився в три рази. За даними Державної митної служби, це дозволило майже вийти за цим показником на той рівень, який був до війни. Але паливна криза триває досі. Більшість АЗС порожні, а там де є паливо – довжелезні черги. Чому в країні не зник дефіцит пального?
Інформатор ділиться матеріалом Forbes.
Отож, минулого місяця в Україну ввезли 100 963 тонн бензинів, що втричі більше, ніж у березні. Водночас, постачання дизпалива збільшилось на 17% – до 304 047 тонн.
Чи достатньо цього, щоб задовільнити попит?
Зазначається, що в Україну щодня ввозять як мінімум 10 000 тонн палива. Через війну українці почали рідше заправлятися, а більша половина українських АЗС закрились. Враховуючи, що об’єми споживання знизилися, то пального, яке імпортують, мало б вистачити для задоволення попиту.
Розрахунки підтверджує і статистика. Для порівняння: минулого року Україна ввозила в середньому 107 000 тонн бензину на місяць та 571 000 тонн дизеля. При цьому Держстат стверджує, що у квітні 2021-го через мережі АЗС продано 139 338 тонн бензинів та 164 637 тонн дизельного палива. В 2022 році статистика Держстату не оновлюється.
Якщо ж порівнювати уже цьогорічні цифри з минулорічними, то чому майже повернувши довоєнні обсяги імпорту на заправках немає бензину та дизелю?
Причини дефіциту
Не дивно, що через війну ситуація на паливному ринку стала складною. 70% нафтопродуктів, які купляють в Україні, ввозять з інших країн. Доставляли їх здебільшого з Росії, Білорусі та морем. Тепер ж це неможливо, бо там знаходяться російські військові кораблі.
Тому Україна отримує нафтопродукти через західний кордон бензовозами та залізничними цистернами. Оскільки доставка морем була дешевою, то до війни цей канал майже не використовувався. Щоб компенсувати нафтотрейдерам збільшені логістичні витрати, у березні було скасовано акциз на нафтопродукти та знижено ставку ПДВ з 20% до 7%.
Також йдеться, що російські ракети знищили близько 15 українських нафтобаз. А ще через військові дії зупинилися Кременчуцький та Шебелинський НПЗ, які забезпечували країні близько 50% бензину.
Навіть після скорочення пропозиції, мережі АЗК мали резерви палива, які могли гарантувати відсутність гострого дефіциту. Але ажіотаж не забарився.
“Зростання попиту та паніку провокували порожні стели на АЗС та розповсюджена з різних джерел інформація, що паливо ось-ось повністю закінчиться. Це робилось штучно», – впевнений аналітик “Нафторинку” Олександр Сіренко. За останні два тижні, за даними “Нафторинку”, попит на заправках збільшився в п’ять разів. «Бензовози просто не встигають розвозити паливо”, – каже Сіренко.
Що за цим стояло? “Можливо, деякі мережі хотіли натиснути на уряд, лякаючи його дефіцитом, щоб він змінив формулу регулювання роздрібної ціни палива”, – каже Сіренко. Через держрегулювання ціни в опті зараз вищі, ніж у роздріб, що робить збитковою роботу мереж АЗС, які не імпортують бензин напряму, а купують його на внутрішньому ринку. Наприклад, на початку травня оптова ціна бензину перевищили 50 грн/л, тоді як гранична – 37,69 грн/л.
Аналітик заявив, якщо навіть сильно збільшити імпорт нафтопродуктів, то ажіотаж не зникне. Водії тепер заправляють повний бак, наповнюють каністри та зберігають паливо про запас у своїх гаражах, каже Сіренко. Що пропонує аналітик: аби бензовози встигли розвести пальне і сформувати запас на АЗС, то потрібно ввести безперервну комендантську годину протягом декількох днів. Аж тоді заправки повернуться до нормального режиму роботи.
“Нафторинок” передбачає, що цього місяця, порівняно з минулим, збільшиться імпорт палива. За оцінкою директора Консалтингової групи “А-95” Сергія Куюна, українські оператори законтрактовали 200 000–250 000 тонн палива в Європі.
