Пропагандистський апарат окупантів всіляко намагається розмити територіальну цілісність України. Прикладом, використовуючи штучні топоніми кшталту “у Західній Україні”, “у Східній Україні”, “Південно-Східна Україна”, “Донбас”…
Центр протидії інформації при РНБО розробив Глосарій, що дає відповіді на суперечливі питання щодо термінології, пише Інформатор.
Як правильно:
“Топонім “Донбас” – це частина великого радянського міфу”, – пояснив Юрій Хвостенко у програмі Суспільного “12 міфів про Донбас”.
Топонім “Донбас” – це скорочення від назви “Донецький кам’яно-вугільний басейн”. Великою міру поява цього топоніму – заслуга українського гірничого інженера Євграфа Ковалевського. Саме він вперше назвав гірський кряж – Донецьким. Від назви річки Донець. Тож те, що дехто думає ніби топонім “Донбас” походить від назва міста Донецьк – міф.
Донбас за версією Ковалевського – це позначення території залягання вугільних пластів. Донецький кам’яно-вугільний басейн охоплював частину Донеччини без Приазов’я і південь Луганської області, а також схід Дніпропетровської та захід Ростовської області росії.
Абревіатуру Донбас почали активно вживати майже через сто років після того, як Ковалевський назвав кряж Донецьким. Вже за часів радянської влади топонім став пропагандистським. Комуністи хотіли стерти з пам’яті людей українське минуле регіону і нав’язати те, що до приходу більшовиків Донбас був незаселеним диким полем.
Що ж до назв Луганської та Донецької областей, їх закріпили ще у 1961 та 1990 році. Назва “Донбас” ніколи не звучала офіційно як адміністративна одиниця. Її використовували для пропаганди, щоб нівелювати козацьке минуле і створити символ регіону як радянської трудової кузні.
Відтак згідно ст.133 Конституції України, що закріплює адміністративно-територіальний устрій України та надає чіткі назви адміністративно-територіальних одиниць, замість “Донбас” слід вживати “Донецька область” та “Луганська область”.
Тим часом варто вживати “на Заході України”, “на Сході України”, “на Півдні України”, якщо йдеться про географічну частину України.
До слова, грамотним вважається тільки вживання терміну “в Україні”, тим самим означуючи незалежну суверенну державу. Прийменник “на” вживається тоді, коли не говориться про окрему незалежну територію, чи мається на увазі острів.
Ось ще кілька протиставлень пропагандистької та правильної термінологій:
Більше прикладів за посиланням.
