88-й день війни: чим живе Єдиний волонтерський центр у Коломиї

Єдиний волонтерський центр, що у Локомотиві, розгорнув свою діяльність ще у перші дні війни. Людей з гуманітарною допомогою було так багато, що доводилося вистоювати чергу на вулиці. Це місце стало майданчиком злагодженої праці більше 500 волонтерів та хуткого реагування на запити воєнного часу.

Як минають дні волонтерів зараз – ексклюзивно для Інформатора розповіла координаторка центру Юлія Грицьків.

“Мій чоловік, Ігор Грицьків, разом з товаришами вирішив створити центр ще 24 лютого. Я з сином прийняла рішення залишитись у Коломиї, тож з 27 лютого прийшла волонтерити. Я стала на видачу. Контроль видачі був постійний. Інколи, згадуючи ті дні, ми не віримо, що вижили і встояли на ногах. Були моменти, коли ми йшли і мало не непритомніли. Я знала кожен процес у волонтерському центрі”, – розповідає Юлія.

Спершу центр допомагав усім: переселенцям, мамам з дітьми, військовим. Однак зараз фокусною роботою волонтерів є допомога армії, зокрема закупівля амуніції. З цією метою організатори центру створили благодійний фонд.

“Запити військових стали дуже точковими. Однак першочергові потреби завжди однакові, як-от форма. Зчаста у людей є претензії до держави. Однак держава видає форму. Справа в тому, що ця форма розрахована на 3 місяці. Сьогодні військовий може її отримати, а вже завтра порвати. Тому до нас звертаються за формою, літнім взуттям. Кажуть, що їм не потрібні берці, головне, аби було зручно. Тактичні окуляри, навушники, рукавиці. Адже без рукавиць у військових швидко з’являються мозолі. Будівельні матеріали. Бронежилети, розгрузки. Коли ми знайшли бронежилет для військового, ми були щасливі, що він вижив. Згодом він приїхав у волонтерський центр, аби подякувати та познайомитись. Тоді я усвідомила, що це саме той момент, заради якого я тут”, – пригадує Юлія.

Нещодавно спільними зусиллями команді центру вдалося придбати позашляховик для військових, що попрямували на передову.

“З початку війни волонтерів у центрі поменшало: хтось повернувся до звичної роботи, хтось до навчання. Наразі потреби у нових волонтерах немає. Зараз у центрі працює близько 60 людей, кожен має свої обов’язки. Пригадую, що на початку війни я була дуже категорична, різка, строга. Відчувалося ніби моє серце закам’яніло. Згодом все стало більш розслаблено. Ми навчилося делегувати роботу і довіряти одне одному”.

Нагадаємо, Єдиний волонтерський центр знаходиться за адресою вул. Дмитра Яворницького, 28.

Контакти: 099 5032191, 068 5347717.

 

 

Ніка Кричовська