Як говорити, щоб дитя слухалося | Метод “я-повідомлення”

“Я-повідомлення” – хороша техніка, що зчаста застерігає конфліктні ситуації та допомагає людям порозумітися, а батькам – повідомити про проблему своїй дитині ненасильницьким чи неманіпулятивним методом. 

Інформатор зазирнув до посібника з психології, аби поділитися з вами порадами.

Отже, уявімо собі проблему. Прикладом, вам не подобається, що дитя користується вашими речами без дозволу. Як правило, перш за все ми вдаватимемося до формулювань штибу “Не роби цього”, “Я забороняю” або “Ти завжди так робиш, мене це гнівить”.

Користаючи методом “Я-повідомлення” нам потрібно відцентруватися від звинувачень та агресії, спробувавши пояснити дитині свої почуття.

Отже коректним буде формулювання: “Коли ти береш мої речі, я думаю, що вони можуть зіпсуватися”, або “Ця річ цінна для мене, я не хочу, щоб з нею щось трапилось”.

Порівняймо:

• “Ти мене дратуєш, коли без дозволу користуєшся моїми речами” (маніпулятивне звинувачення).
• “Я почуваю роздратування, коли бачу, як ти береш без дозволу мої речі”.

Відтак першим правилом “я-повідомлення” є опис ситуації, яка викликала напругу з поясненням власних емоцій. Коли ви говорите про свої почуття дитині, говоріть від першої особи. Повідомте про себе, про своє переживання, а не про неї, не про її поведінку.

Важливо говорити про події безоцінково. Адже вдаючись до порівнянь, ми закладаємо в дитині шаблони, котрі тяжко буде скоригувати у дорослому віці. До прикладу, “Ти злодій/шахрай/поганий/нечемний” і т. і.

Ні: “Ти як той злодюга- береш без дозволу мої речі!”

Так: “Я помічаю, що мої речі беруться без дозволу”.

Наступним етапом буде формулювання побажання щодо зміни ситуації. Краще вдаватися до лагідного тону, розмовляючи з дитиною як з другом: “Я хочу тебе попрохати не брати мої речі без дозволу”, “Я був/ла дуже вдячна/ий, якби ти спершу спитав/ла дозволу”.

“Я-повідомлення” має кілька переваг:

1. Така комунікація дає простір висловити своє невдоволення в необразливій для дитини формі. Вона мінімізує ранні травматичні досвіди. Цей метод не применшує ваших почувань. Батьки звикли притлумлювати гнів, роздратування, втому. Утім, як правило, така поведінка вилазить боком, прикладом, гучними сварками. Почувати злість на свою дитину – це нормально. Дозволивши собі це, ви зможете трансформувати її в здорову дієву комунікацію.
2. “Я-повідомлення” дозволяє дітям зрозуміти вас краще. Таким чином ви вилазите зі своєї авторитарної батьківської шкарлупки, проявляючи себе не як вихователя, а як звичайнісіньку людину, почасти теж дитину, котрій може боліти.
3. Коли ми відкриваємося дітям, вони відкриваються нам. Такий метод спілкування дозволить вам краще розуміти спонуки дитини. Бо зчаста дітлахи бешкетують тоді, коли хочуть привернути до себе увагу.
4. “Я-повідомлення” – це метод саморефлексії. Навівши лад у своїх емоціях, ви зрозумієте, чи справді та чи інша ситуація варта гвалту. Уявімо, що ви перебуваєте у постійному стресі. Навіть найменша витівка можеш вивести вас з рівноваги. Утім це не завжди пов’язано з неприйнятною поведінкою дитини. Часом ми вмикаємо “розлючений автопілот”, а дітлахи потрапляють під гарячу руку.
5. Цією методою можна користуватися і в спілкуванні з дорослими. Вам дошкуляють ваші співробітники, батьки, товариші. Як показує практика, з дітьми інколи легше порозумітися ніж з ровесниками.

Цей метод гнучкий, тож інколи доводиться діяти ситуативно. Однак, запам’ятавши прості правила, котрі не мають в собі елементу догани та звинувачення, вам, певна річ, вдасться порозумітися.

Ніка Кричовська