11 цікавих фактів про Калуш

Після перемоги гурту Kalush Orchestra на Євробаченні дехто навіть пропонував назвати на честь переможців одне з міст України. І це не смішно. Бо сьогодні виповнюється 585 років з часу першої писемної згадки про Калуш.

До цікавої дати Інформатор приготував 11 цікавих фактів про Калуш – місто з характером, історією і вагою.

Факт 1 – суд, древні поселення і перша згадка

Попри те, що перша друкована згадка про місто датується 1437-м роком (дехто стверджує, 1400-м), насправді життя тут вирувало задовго до цього. Так, деякі джерела згадують населений пункт над покладами солей (1387-й рік). А от археологи зайшли ще дальше й знайшли елементи побуду, датовані ІІІ-ІІ ст. до н. е.

З любові й поваги до історичного міста Інформатор публікує цікавих фактів про місто-іменинник.1У XV столітті в Галицькій гродській книзі з’явився запис про суд «у найближчий вівторок після Трійці за участю королівського чоловіка Драгуша із Калуша проти Митька із Куроша».

Історики вважають, що найбільш важливим фактором заселення цієї місцевості стали поклади солі. Тому саме добування солі лягло в основу однієї з версій щодо назви Калуша.

Калуш був селом до с. ХVI ст.

Факт 2 – мультинаціональність

До с. XIX ст українці складали третину населення. З-поміж інших: румуни, поляки, євреї.

Факт 3 — її величність Сіль!

Ох, нині на покладах солі Калуш би озолотився, чи не так?

Історично так склалося, що Калуш – друге місто у світі, де було відкрито калійні солі.

Сіль навіть у назві. Науковцям не довелося довго гадати, що спонукало до появи слова «Калуш». Назва пішла від слова «калюша», що означає «природне сольове джерело, призначене для добування солі»

1861 року науковий світ дізнався що калійні солі є не тільки у Страсфурті в Німеччині, але й на Прикарпатті.
Доповів про це професор Генріх Розе на зборах Геологічного товариства у Берліні. Експлуатувати калійні солі в Калуші з 1867 року.

Факт 4 – відбудований храм і старовинний іконостас

Старий храм архистратига Михаїла була на теперішній вулиці Степана Бандери. Нову ж церкву будували протягом 1910-1913 років. Іконостас та вівтарі старої, зведеної в 1771 році, знаходяться у церкві святого Василія Великого у селі Довга Калуська.

До слова ще у XV столітті в Калуші звели храм Різдва Христового. Споруда дивувала своєю величчю, яку сьогодні, на жаль, побачити неможливо. Проте частково оцінити сакральну могутність можна завдяки збереженому вівтарю.

Факт 5 – постати з попелу

Насправді місто було майже повністю спалене в час Першої світової війни.

Загалом же світові війни кардинально змінили життя міста. Так, І світова війна майже вщент зруйнувала населений пункт. Друга – його відбудувала.

Відновленню міста варто подякувати євреям та німцям.

Факт 6 – калуські елітні товари

У міжвоєнному Калуші виробляли мило, капелюшки, цукерки та лікери.

Єврейські промисловці  у 30-х роках виробляли мило, капелюшки, цукерки та лікери, які продавали навіть за кордоном. Другі – акцентували на освіті. Саме тому за німецької окупації в Калуші діяли аж чотири школи: народна, торговельна, для дітей німців та жіноча кравецька.

Факт 7 – освіта в умовах війни

Під час німецької окупації у місті діяло аж 4 школи: торговельна, народна, жіноча кравецька та школа для дітей німців.

Факт 8 – переможний гудок

Калуську залізничну станцію офіційно відкрили 1875 року. І це неабияк посприяло розвитку торгівлі, виробництва, адже логістика на той час була одна з найбільш дошкульних проблем

Факт 9 – бігун-олімпієць

Калушанин став триразовим чемпіоном Європи з бігу на 800 метрів та володарем олімпійського срібла. Це – Євген Аржанов.

Факт 10 – центр доріг

Як і Коломия, Калуш славиться добрим розташуванням.

У давнину місто стояло на перетині шляхів зі Східної Європи на Захід, сьогодні (до вже згаданого) додалися прямі сполучення з кількома обласними центрами та пунктами перетину кордону одразу з чотирма державами – Польщею (150 км), Угорщиною (300 км), Словаччиною (300 км), Румунією (240 км).

Факт 11 – заховані замкові скарби.

Сьогодні навіть калушани не знають, що в місті колись був справжнісінький середньовічний палац. Споруду зруйнували десь в 1700-х роках. Проте досі вона, а точніше – закинуті підземелля, приваблюють мисливців за золотом. Усе через легенду.

Згідно з нею, одні з власників фортифікаційної споруди заховали в підвалах та підземних ходах тисячі монет та прикрас. Скарби лежать в землі досі. От тільки де саме – ніхто не знає. Щоправда, легенда немає офіційного підтвердження.

Коломийська редакція Інформатора вітає Калуш і його неймовірних мешканців зі світом. Любіть своє місто, як ми, досліджуйте, пишайтесь, змінюйте. Адже не варто чекати змін зверху, вони – всередині нас. 

Інформацію підготувала Наталка Сандецька