На медицину тепер беруть усіх | Невже лікарем можна стати зі 100 балами на ЗНО?

У  2017 року вступникам на педіатрію, стоматологію та медицину треба було набрати на ЗНО не менше 150 балів. Тепер ці вимоги відмінили. А мінімальний бал не може бути нижчим за 100 балів. Чому так? Невже Україні більше не потрібні інтелектуальні медики?

Інформатор подає думки медиків щодо таких спрощень та пояснення від Liga.net.

Відтепер абітурієнтам, які вступають за спеціальностями “Медицина” та “Педіатрія”, більше не треба мати щонайменше 150 балів, а на фах “Фармація, промислова фармація” – навіть 130 балів. Також у МОЗ дозволили медуніверситетам самостійно визначати мінімальне значення кількості балів зі вступних випробувань, але цей показник не може бути нижчим за 100 балів.

Це рішення Міністерства охорони здоров’я. Відомство вирішило скасувати підвищені вимоги до мінімальної кількості балів для вступу за трьома з девʼятьох медичних спеціальностей.

Вперше прохідний бал із ЗНО на спеціальності “медицина”, “стоматологія” та “педіатрія” підвищили у 2017 році. Кожен, хто збирався йти навчатися на ці профілі, мав показати результат не гірший за 150 балів на ЗНО.

“Недовчені лікарі можуть дуже і дуже шкодити, – пояснював ініціатор змін, тодішній заступник Уляни Супрун Олександр Лінчевський. – Мені опоненти закидали: ай-яй-яй, ви зробили дуже суворий іспит, це ж його ніхто не здасть. І дякувати Богу. Рєбята, ви випускаєте з медуніверситетів щорічно 8000 людей з ліцензією на вбивство. Ви – ідіоти, цього не можна робити. Лікар недовчений – це шкода, а не допомога”.

Після введення прохідних балів зменшилася кількість охочих подавати документи за цими спеціальностями: у 2018 – 29 000, у 2019 – 25 000, у 2020 – вперше не потрапила до топової десятки,  у 2021 році – тенденція залишилася.

За і проти скасування 150 балів для вступу

“Тепер не існує жодного механізму відбору здібних і мотивованих абітурієнтів. На медицину відтепер беруть всіх. Ті ледацюги, які не спроможні отримати 150 балів на ЗНО, тепер стануть лікарями і лікуватимуть вас і ваших дітей, – пише Олександр Лінчевський. – Так, вони складуть всі іспити, бо для отримання диплому тепер достатньо лише 50% правильних відповідей, так, вони зможуть купити оцінку, іспит, диплом, бо незалежний міжнародний іспит також скасований”.

“Медична наука не відкочуватиметься назад заради нас. Уже на третьому році в університетах буде величезна когорта студентів, які не здатні скласти професійний іспит “Крок 1”, – додає його ексколега, заступник міністра охорони здоров’я 2016-2019 років Павло Ковтонюк. – Чи відраховуватимуть масово університети таких студентів? Переконаний, що ні. Але це створить широченне поле для корупції, традиції якої в університетах нікуди не пішли, а просто зачаїлися”.

“150 балів можна натикати наосліп, – каже лікар-анестезіолог Іван Черненко, – Я не знаю, де вся ця армія лікарів працюватиме і кого лікуватиме, враховуючи, що частина медзакладів зруйнована, а населення все з Європи не повернеться. Здавалось би, саме час від кількості переходити до якості, але армія довбнів у халатах, мабуть, – найкращий варіант”.

Вступний бал не є визначальним

Натомість засновниця медичної організації INGenius Іванка Небор, яка зараз працює у США, вважає, що вступний бал не є визначальним:

“Визначальним є кінцевий результат. Якщо спеціальність є перспективною і високооплачуваною, туди йтимуть кращі трудоголіки. Тобто якщо після закінчення університету на тебе чекає розвиток як спеціаліста, робота з новими технологіями, і разом із тим висока оплата, то це стимулюватиме працювати над метою, щоби таки потрапити на таке місце роботи. І роботодавці будуть зацікавлені лише в сильних аплікантах”.

Міністерка охорони здоров’я 2019-2020 років Зоряна Скалецька нагадала про проблему кадрової політики та сказала, що “сьогодні стратегічна мета – взагалі мати набір студентів, вивчити та підтягнути їхні знання, зробити так, щоби цей набір лишився в медичній системі. Можна відібрати дітей з трохи меншими знаннями непрофільних предметів, але згодом вони будуть професіоналами в медичній галузі”.

Що кажуть у МОН

У пресслужбі Міністерства освіти та науки повідомили, що таке рішення – ініціатива МОЗ, яке керує 15 медичними вишами та двома академіями.

Як це пояснюють у МОЗ

Заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак пояснила, що причиною значного спрощення порядку прийому абітурієнтів на медспеціальності є те, що через пандемію та війну випускники не мали змоги якісно підготуватися до вступу. Вона переконує, що спрощення тимчасові, “лише на період воєнного стану”.

“Якщо у вас 100 балів, то ви не можете подавати документи на вступ, але прохідний бал визначає ректорат вищого закладу. Якщо в університеті, наприклад, у Тернополі, буде велика кількість випускників, які хочуть вступити саме у цей виш, та матимуть високі бали за тест, то прохідний бал може бути і 180. Якщо в іншому регіоні ця галузь буде нецікава, то там можуть поставити і 120, але не менше 100 балів”, – пояснює Микичак.

Подати документи цього року можуть не лише школярі, але й ті, хто не вступив у 2019-2021 роках. Тобто ті, які не склали добре ЗНО.

Ірина Микичак стверджує, що МОЗ збирається встановлювати додаткові контролі якості освіти в медичних вишах.

“Проблема якості медичних кадрів полягає не в тому, який бал на вступі. А в тому, хто вчить та як навчає. Абітурієнти цього року не складають ЗНО, а вступають за результатами мультипредметного тесту, де немає перевірки знань саме наших профільних дисциплін – біології, хімії тощо. А ті предмети, які здають, – математика, історія та українська мова – не є визначальними для оцінювання рівня знання медиків. Тому нам важливо буде перевірити рівень освіти після першого курсу – анатомії, фізіології”, – зазначила Микичак.

Що зі вступом у 2022?

Чому перевірка “на пізніше” може не спрацювати

Знижувати вимоги за будь-яких обставин (війна чи епідемія) – це “ведмежа послуга”, каже Младена Качурець, заступниця міністра охорони здоров’я 2019-2020 років (медосвіта була її профільним напрямом). Зараз Младена очолює освітній напрям медичної мережі “Добробут”. Вона виокремлює декілька причин:

Низький рівень групи – це проблема

Під час навчання групи з низьким рівнем знань викладач має підлаштовуватися під рівень групи.

“Студенти мають проходити і повторювати той матеріал, який мали би вже знати ще в школі і не витрачати на це час у виші, натомість вони не можуть йти далі до того моменту, поки вся група не розумітиме базові речі. Тобто рівень освітнього процесу знижуватиметься”, – каже Качурець.

Качурець зазначає, що вже зараз в медичній освіті є кілька рівнів перевірки освіти майбутніх медиків – Крок-1, Крок-2 та Крок-3, а також внутрішні іспити в університеті.

“Певні дослідження, які проводили перед впровадженням норми про 150 балів, показували, що з великою ймовірністю ці форми контролю не спрацюють. Є чітка кореляція, між тим, що долали студенти поріг у 150 на ЗНО і успішністю першої спроби здачі Крок-1. Зазвичай, вступники, які мають низький рейтинговий бал за ЗНО, – це студенти контрактної форми навчання. Це джерело додаткового доходу для університету, від якого заклади навряд чи відмовлятимуться, тобто відраховувати студентів. Тим паче, в умовах кризи, з якою зараз можуть стикнутися. Це може призвести до того, що нікого виганяти не будуть, будуть списувати усе на війну і продовжуватимуть зменшувати вимоги до вступу, а потім – до іншого оцінювання”, – каже Качурець.