Як тільки не називають цю гору. Попіван, бо там попіває (поспівує) вітер, Піп Іван – від скелі на вершині, яка нібито нагадувала священика, Чорна Гора, Білий Слон. Але сьогодні про обсерваторію на цій горі.
Розповідає Інформатор з посиланням на Міжнародний науковий центр Обсерваторія
Ще в 1935 році осерваторію на горі Піп Іван запропонував побудувати генерал Речі Посполитої, інженер Леон Бербецький. Саме він запропонував директору астрономічної обсерваторії Варшавського університету Міхалу Камінському організувати роботу під зоряним небом Карпат.
На вершині гори силами місцевого населення було зібрано майже 1500 кубометрів каменю для майбутньої споруди. Інтенсивне будівництво розпочалося в 1936 р.
На «будівництві століття» почали працювати сотні гуцулів з усіх навколишніх сіл, а також польські військові.
За одну доставку вантажу платили 12 злотих (за день можна було заробити 24 злотих), і це при тому, що 1 день роботи лісоруба коштував до 5 злотих, косаря – 2 злотих, гормадінниці і сапанниці – 1 злотий.
Загалом на будівництво обсерваторії із залізничної станції Ворохта до гори Піп Іван (близько 70 кілометрів) було доставлено майже 800 тонн будівельних матеріалів.
За два роки на вершині зросла будівля у формі дзеркального відбитка латинської літери L. Товщина стін, складених із вапнякових блоків, становила 1,5 м. Будівля складалася з 5 поверхів, 43 приміщень і 57 вікон.
Двосхилий дах був накритий мідною бляхою, котра, як золото, сяяла в сонячних променях і вражала гуцулів. З південного боку обсерваторії розташувалася ротонда з астрографом. Так на горі Піп Іван почала працювати астрономічна і метеорологічна обсерваторія. За значущістю вона посідала одне з перших місць у Європі та світі.
Обсерваторія, на жаль, функціонувала тільки один рік. 1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна. Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня відбулося вторгнення радянського союзу. 18 вересня співробітники і солдати КОP були змушені покинути Обсерваторію. Згідно з вказівками, частина обладнання і документації були знищені.
Після того, як 31 грудня 1939 року на вершину Попа Івана піднявся свєтський академік і обстежив цей об’єкт було прийняте рішення обсерваторію не використовувати. З неї витягли все, що залишили поляки.
Покинута людьми обсерваторія дістала назву «Білий слон» – через майже цілковите обмерзання в зимовий період та перетворення на фантастичний льодовий замок.
В 1963 і 1991 були спроби відновлювати обсерваторію, але далі розмов і проектів не пішло.
Нова концепція відбудови Обсерваторії і надання їй нових цілей і завдань виникла в результаті спільної ідеї Студій Східноєвропейських Досліджень Варшавського Університету і Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника. Проект «Польсько-Українського Центру Зустрічей Молодих Науковців» був представлений Президентам України й Польщі в липні 2007 року.
Рішенням Верховинської районної ради та Івано-Франківської обласної ради об’єкт був переданий в управління Прикарпатському Національному Університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську. У 2011 році проект відбудови будівлі довоєнної Астрономічної Обсерваторії Варшавського Університету на г. Піп Іван отримав перший грант від Міністерства Культури і Національної Спадщини РП.
І от, тільки но будівництво практично завершене, знову війна. Сподіваємось , це не зашкодить реалізації проєкту.
Нині у будівлі обсерваторії завершуються внутрішні ремонтні роботи. Незабаром на горі Піп Іван також буде інстальовано метеорологічне обладнання для наукових досліджень та організації безпечного туризму. Концепція, запропонована Прикарпатським національним університетом, полягає у створенні так званого трансформера, який об’єднає сучасний Міжнародний науковий центр з базою підготовки фахівців для проведення пошуково-рятувальних операцій.
