За пів години їзди від Коломиї, вглиб траси Н10, лежить село Коршів. І якщо від міської рутини вам закипають мізки, то саме час податися в спокій села, його прохолодних грибних лісів і ароматів поля. Дорогою до Коршова ви подолаєте цього всього вдосталь. А вглибині села на узвишші навіть при закритих вікнах автівки ваш нюх вловить солодко-бузковий аромат лаванди.
Інформатор подолав 29 кілометрів асфальтових і ґрунтових доріг, щоб спіймати в кадр красу, спокій та справжність.
Тут могли б рости буряк і морква, огірки чи картопля з кукурудзою. Натомість на цій нивці в оточенні мішаних лісів заховалася лаванда і білий гречаний цвіт. Подружжя з Коршова зламали систему, і тепер їхні бджілки дають унікальний мед, а прикарпатці з’їжджаються з усіх усюд туристи, аби зробити тут гармонійні фото і заспокоїти нерви.
Лаванді пана Івана 4 роки. Вона невибаглива, хоча догляд любить. Обробляти поле доводиться вручну, щоб не пошкодити кущі. А от від хімікатів коршівські ґазди відмовилися: рослина ж не тільки для краси, а в першу чергу – для лікування.
З лаванди пан Іван з дружиною видобуває ефірні олії та гідролат (дистильовану воду, позбавлену солей). На основі цих речовин виготовляють мило, інші косметичні засоби, а з сухоцвіту роблять ароматичні мішечки.
До теми: Відпочинок поряд | Енергія гір у селі Шешори
Тут навіть бджоли спокійні. Ми завбачливо запитуємо, чи можна зайти в ряди лаванди для кращого кадру, бо ж бджоли так міцно взялись до роботи, що аж земля вібрує.
“Можна, – каже пан Іван, – вони від цього аромату придурманені”.
Минає 10 хвилин, 20… і ти помічаєш, що сам, точно як та бджола, став добрим і умиротвореним.
Сідає сонце, закінчується ще один день літа. І так, війна триває, десь там, вниз від лаванди, десь там, де шум моторів і волонтерські центри. Але не тут. І як би це не звучало, та хоча б зрідка варто таки відірватися від рутини. Бо це зцілює, а отже дає шанс залишитись на плаву на шляху до перемоги.
Наталка Сандецька
