До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України увійшли гуцульська бринзя, традиція гуцульської писанки, гуцульська коляда та плєси Верховинського району, звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГ і карпатське ліжникарство.
Повідомляє Інформатор з посиланням на Міністерство культури та інформаційної політики України
Гуцульська коров’яча бриндзя отримала захищене географічне зазначення. Географічне зазначення є знаком якості, який показує зв’язок продукту з територією і гарантує високу якість споживачам. Сертифікацію пройшло шість господарств, які розташовані на полонинах. Виробники, які хочуть виготовляти гуцульську коров’ячу бриндзю, тепер мусять дотримуватися правил: виробляти продукт потрібно на високогір’ї не нижче 700 метрів над рівнем моря, використовувати традиційну технологію виробництва, використовувати не менше 70 % коров’ячого молока, решта 30 % — овечого чи козячого молока від місцевих порід тварин.
Сучасним осередком ліжникарства є Косівщина Івано-Франківської області. Ліжник гуцули гонорово вивішували на жердці чи на бічному сволоку у хаті. Гуцул, коли сідлав коня, ставив під сідло ліжник. Це виріб, який символізує здоров’я, красу, багатство. І це ще й гонор, коли у хаті багато не тільки подушок, а й ліжників.
Традиційно склалося так, що у Яворові багато дівчат з дитинства переймають секрети ліжникарського ремесла від своїх родичів. Дотримуючись усталених прийомів, водночас кожна з них намагається додати щось своє в розробці орнаментики, кольоровій гамі. Розвинути художні, ткацькі вміння місцевій молоді допомагають вчителі Яворівської школи, – навчального закладу, який здавна підтримує та розвиває художні промисли і мистецькі традиції рідного краю.
Більше про традицію ліжникарства на ukrainer
Гуцульська коляда в селі Криворівня
Обряд колядування на Верховинщині розпочинається на другий день Різдвяних свят (8 січня), коли усі сходяться до церкви. Після Служби Божої на подвір’я виходять чоловіки у святкових традиційних строях. Більшість із них тримає в руках “бартку” (топірець, до якого ремінцем прив’язаний дзвіночок) з довгою дерев’яною ручкою та смушкові шапки з “трєсунками” (прикрасами з бісеру та леліток). Дехто несе трембіти, роги, скрипки.
Древній, магічний, гуцульський танець опришків Аркан – виконує Аматорський народний хореографічний колектив “Гомін Карпат” Народного дому села Нижній Вербіж.
Колекція коломийського Музею Писанка налічує більше 12000 експонатів.
