Закон, що мав на меті допомогти нашій армії з автівками, став вигідним мільйонам українців. За час дії “нульового” розмитнення автомобілів з 1 квітня до 1 липня Івано-Франківська митниця оформила приблизно 16 тис. автомобілів, що становить 7% від усіх ввезених у країну автівок.
Повідомляє Інформатор за даними Івано-Франківської митниці.
Відтак найдорожчий автомобіль, який оформили на Франківській митниці під час пільгового періоду, коштував 90 тис. євро. Це було авто Audi SQ8 2019 року. Середня вартість завезених авто становила приблизно 120 тис. грн.
Загальна сума пільг становила понад 1 млрд 800 млн грн, розповів в. о начальника Івано-Франківської митниці Андрій Кузнік.
“Я думаю, що дешевші автівки – це, мабуть, понад 70% транспортних засобів. Їх люди везли для себе, тобто не просто так, що у них були гроші й вони вирішили купити авто. Люди везли машину для себе, тому що не мали транспортного засобу. Так, є і та частина людей, які везли автомобілі для продажу. За цей же період 2021 року було оформлено приблизно 4 тис. автівок. Тобто за пільговий період учетверо більше було оформлено авто”, — сказав Андрій Кузнік.
Читайте також: Яка реальна вартість “євробляхи” при нульовому розмитненні
Загалом в Україні за час дії пільгового розмитнення оформили понад 236 тис. автомобілів. З них понад 80% — автівки вартістю до 6 тис. євро. Загальна пільга становила 26 млрд грн. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Голова організації “Інститут дослідження авторинку” Станіслав Бучацький каже, що період “нульового” розмитнення автомобілів дав змогу багатьом українцям придбати авто за доступною ціною, а автомобільному ринку — активізуватися і працювати на тому рівні, який був до повномасштабної війни.
“Користь є й у тому, що людина, яка придбала автомобіль, може використовувати його для того, щоб заробити гроші для сім’ї. Наприклад, почати таксувати, перевозити якісь товари чи надавати інші послуги. Знову ж таки, цей власник автомобілем почав їздити на різні сервіси, мийки, купувати запчастини, паливо. Це — також економічна активність. Бо хто б що не казав, але економіка і доходи бюджету вимірюються не лише від податків, які отримані прямо”, — пояснив Станіслав Бучанський.
За його словами, у серпні цього року рівень імпорту авто зменшиться у рази. Він вважає, що скасовувати “нульове” розмитнення треба було поступово.
До теми: Схеми дозволили завезти злочинному угрупуванню 40 тисяч авто без мит
“Все-таки потрібен був якийсь плавний перехід і, напевно, якась альтернатива. Повернутися до рівня податків 2018 року сьогодні, коли все змінилося, коли люди далеко не стали багатшими, а швидше біднішими. Я думаю, що внаслідок війни економіка страждає, купівельна спроможність знижується. Тому повернення до податків 2018 року призупинить імпорт, ми будемо мати вже не 50 тис. авто, які завезуть упродовж місяця, а п’ять”, — каже Станіслав Бучанський.
Волонтери “Громадської ініціативи Галичини” привезли з-за кордону для потреб армії 70 автомобілів. Перші машини вони доставили 7 березня. Тоді проблем із перетином кордону не було, розповідає голова організації Леся Качурова. А під час дії “нульового” розмитнення на кордоні з’явилися черги. Інколи в них доводилося стояти по декілька днів.
“Люди почали плутати, тому що це не був, як анонсували, закон для авто на війну. Цим почали користуватися всі, кому потрібні машини. Я не говорю, що всі люди шукали вигоду чи заробляли на цьому. Були люди, які втратили автомобілі на війні. У нас були дві автівки, які ми гнали для бійців на “нульове” розмитнення, але в основному цей закон діяв для цивільного населення”, — говорить Леся Качурова.
Не зважаючи на те, що для гуманітарних потреб на кордонах створювали окремі коридори, це на практиці не працювало, каже волонтерка. З її слів, багато людей відмовлялися пропускати авто, які везуть для потреб армії.
“Польська сторона не розуміла. Вони говорили: “Нам всі кажуть, що авто — на війну”. Страж кордону казав: “Йдіть, до людей своїх просіться”. Люди нас не пускали, чесно кажу. Один раз був, де нам пустили авто. Основна претензія — до комунікації влади з населенням і до комунікації влади з Польщею”, — сказала волонтерка.
Вона додала, що вже після 1 липня перетнути кордон було значно легше.
