Багатьом коломиянам знайоме прізвище Осачук. Ті, хто любить зафіксувати на фото найважливіші моменти життя, точно знають Мішу Осачука. Він займається фотографією вже понад вісім років. Михайло фотографує не тільки в Коломиї, а й в інших українських містах та закордоном.
Про те, як він став фотографом, що змінилося від початку повномасштабної війни та як завжди розкішно виходити на фото читайте в інтерв'ю Інформатора.
Фотографує Міша ще з 15 років. Любов до фотографії йому привив старший брат, бо почав знімати перший і запропонував теж спробувати. Тоді хлопець купив свій перший фотоапарат. Спочатку робив знімки для своїх однокласниць. У соцмережі пропонував безкоштовні фотосесії, щоб навчитися фотографувати краще. Перший гонорар Михайло отримав в 16 років. Тоді однокласниця заплатила йому 100 гривень, мовляв, "кожна праця має бути оплачена". Потім пам'ятає, як брат вперше взяв з собою фотографувати весілля. Каже, що тоді ще був зовсім юний. І от до сьогодні Міша займається улюбленою справою.
Багато клієнтів вже стали постійними. Наприклад, замовляють його знімати лавсторі, потім весілля, вагітність, хрещення і так далі. Тобто Мішу можна сміливо називати сімейним фотографом. Через свою професію він зав'язав багато знайомств. Деякі клієнти навіть стали його друзями.
Зараз у Михайла є ціла команда та фотостудія. Вони займаються не тільки фото- та відеозйомкою, але й спецефектами на весілля чи інші урочисті події. Крім цього, ще й друкують світлини, весільні альбоми, роблять каталоги та здають студію іншим фотографам.
Зйомки замовляють не тільки у Коломиї, але й по всіх західних областях України. Через війну багато наречених знаходяться закордоном і просять приїхати фотографувати весілля туди. Звичайно, тепер Міша не може поїхати, але в його архіві є не одна фотосесія в різних країнах світу.
Після 24 лютого життя фотографа змінилося кардинально. Перші два місяці люди взагалі не замовляли фотосесій. Тоді Михайло пішов волонтерити. Допомагав, але забути про фотографію не міг - робив репортажні зйомки у волонтерському центрі. Потім люди навчилися жити в умовах війни. Народжували дітей і почали запрошувати знімати хрестини. Кохання теж нікуди не зникло. Когось війна наштовхнула на одруження і молодята вирішили влаштувати фотосесію в цей день. Зараз Міша часто фотографує випускників та друкує випускні альбоми.
На це питання йому було важко відповісти. Каже, що кожна фотосесія - особлива. Всі люди різні, крім цього велике значення має погода та локація. Немає зйомки, яку б фотограф відзначив окремо, бо з кожної має приємні спогади.
Перше, що порадив Михайло - це захопити класний настрій на фотосесію. Перед зйомкою варто поїсти, а дітям ще й поспати. Можна подивитися фотографії на Pinterest, щоб зрозуміти, що подобається та обмінятися ідеями з фотографом. Також порадитись з ним щодо локації чи спитати, які речі взяти із собою. Бажано не набирати багато речей і планувати максимум 2 образи. Не турбуватися, що фото не вийде, адже завжди можна щось підправити на комп'ютері. Головне - бути собою.
Зараз часто фотографуються в центрі міста: біля Писанки, "Галереї Корзо", гімназії імені Грушевського, на міському озері, в парку Шевченка. Якщо за Коломиєю, то можна поїхати в Лісну Слобідку, Шешори, Добротів, в ліс чи на поля, які зараз цвітуть, наприклад, з пшеницею або соняшником. Літом через спеку рекомендує фотографуватись в другій половині дня, навіть ближче до вечора. Тоді виходять дуже гарні світлини.
Ольга Пукавчук