Як на Косівщині лелеку Костю рятували

У народі кажуть, що лелеки – святі птахи. Вони відчувають, де добрий дім і там гніздяться. Якщо ж у когось в оселі немає злагоди, то своєю присутністю пернаті можуть все змінити: де чорногузи, там тиша, мир і спокій. Але це велика відповідальність. Потрібно слідкувати, щоб з лелеками не сталося біди. 

Історію порятунку пернатого Кості, яка закінчилась хепі-ендом розповідає Інформатор з посиланням на журналіста Романа Клима.

У селі Кобаки, що на Косівщині, “журавлиний десант” – явище вкрай рідкісне та незвичне. Проте ґаздівство Василя Клима вони ще ніколи не оминали, цьогоріч також. Поселились, обжили старе гніздо, а через деякий час на стовпі помітили трьох малюків. Вони росли, вчились літати, але одного дня господар помітив, що пернатих залишилось тільки двоє.

“Розбився, зламав крило чи кінцівку”, – подумав пан Василь. Уявіть лише його здивування, коли на третій день після зникнення, лелеку знайшли у загороді сусіда, пана Якова. Для того, щоб виходити чорногуза, було звільнено вольєр, де донедавна господарювала собака Ася. Пернатому дали ім’я – Костя.

Годували лелеку відмінно: мойвою, поживними свинними нутрощами та стандартним пташиним раціоном. Коли Костя став краще почуватися, його почали підкидати вгору: аби знову опанував літальну техніку.

Через тиждень пернатий почав літати, повернувся до сім’ї, але дотепер заглядає у гості до пана Василя та пана Якова, бо знає: тут завжди на нього чекають та готують щось смачненьке.

Читайте також: Плазун завітав у гості в будинок на Коломийщині.

Христина Бойчук