31 рік – це надто мало, щоб боронити безпеку всього світу від держави-терориста, яка озброювалась десятиліттями.
Наша країна, яку зшивали роками, за яку щоразу платили найвищу ціну, сьогодні відзначає 31 річницю своєї Незалежності.
Нам просто не пощастило мати сусідство з федерацією брехні.
Три революції і війна. Не надто вдалі обставини, аби ставати на ноги. І поки українці екіпірують армію, світ бавиться в дипломатію. Вони були недостатньо стурбовані у 2014 році, щоб зупинити наступ на східні області й жорстко покарати рф за анексований Крим. Вони так багато розповідали про демократію, що й не схаменулись, як зовсім юній Україні довелось боронити її від держави-хижака із жахаючим арсеналом зброї й відсутніми будь-якими морально-етичними рамками.
І ось 180 днів війни. Спершу ми рахували години, скільки протримались. А тепер ми мінусуємо дні в напрямку до перемоги. І коли це збудеться, стихнуть аплодисменти, змовкнуть промовці, принишкнуть церковні дзвони за нашими загиблими Героями, саме тоді почнеться новий відлік нашої Незалежності – в напрямку процвітання.
Україна вже стала синонімом відваги й міці. Надто вперта, щоб лякатися, надто гонорова, щоб підкорятися. То нехай вона нам стане ще й надто успішною, щоб кудись виїжджати. Хай ця висока ціна, яку ми платимо за її Незалежність буде виправдана. Бо збудеться Шевченкове пророцтво:
“І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі”
Слава Україні, дорогі читачі! З Днем Незалежності України!
Рухаємось в напрямку перемоги і цей процес – незворотній!
Наталка Сандецька
