Хата, у якій загинув Олекса Довбуш | село Космач

Космач – гуцульське, автентичне село розташоване в серці Карпат. Тут люди зберігають традиції, відновлюють історію та намагаються зберегти її для сучасного покоління. Пан Михайло Дідишин – краєзнавець та дослідник Гуцульщини. У 1970 році він у горах віднайшов хату, де був вбитий славний опришок Олекса Довбуш, своїми силами переніс її до себе на подвір’я і там зробив музей.

Інформатор поспілкувався з дослідником найвідомішого ватажка Карпат. Радимо і Вам відвідати космацьку старовинну хатину і власноруч доторкнутися до історії. Побачити одяг та побут гуцулів, говір у живих людях, пан Михайло розкаже вам, що і у той час були такі відважні люди, які ставали на захист держави так як теперішні наші Герої-захисники.

Олекса Довбуш – найвідоміший український опришок у Карпатах. Народився у 1700 році у с. Печеніжин, Коломийського району. Ціле життя він боровся з польською шляхтою на наших землях, забирав скарби та золото, допомагав бідним та тим хто цього потребує. Про історію його життя є багато, тому впевнені, що ви чули багато. До речі, цьогоріч 277-роковина смерті славного ватажка.

Де знайшли хатчину, як вам вдалося її перевезти?

 Перевіз із Джугрина у 1966 році, жила там старенька жінка, якій було 106 років, вона була родичкою Штефана Дзвінчука, який і вбив Олексу. Я вмовив тодішню владу збудувати їй новий будинок, а з цього мав зробити музей. Вирішив перевезти його на своє подвір’я. Радянська експертиза довела, що їй дійсно понад 250 років. Вона була збудована без жодного цвяха, за гуцульськими звичаями.

Розкажіть про історію смерті легендарного карпатського героя.

Багато хто вважає, бо так писав історик Володимир Грабовецький з архівів, що тодішня влада пообіцяла великий гонорар тому, хто зможе вбити Довбуша. Його нібито привезли мертвого в Коломийську ратушу і там пошматували на 12 частин. Останки тіла розвішали у найбільш людних місцях Коломийщини. Проте, люди стверджували інакше. Його ніхто не міг знайти, тому у в’язниці знайшли кремезного схожого чоловіка і видавали його за славного опришка.

Насправді діло було так. Це вже не секрет, що Довбуш кохав дівчину. Якось він прийшов до пана навчатися ковальству, там і вподобав Марічку (люди говорила Дзвінка). Згодом життя склалося так, що вона вийшла заміж за Штефана Дзвінчука – це був космацький ґазда. Потайки Олекса приходив до неї саме у цю хатчину.

24 серпня він як завжди прийшов на зустріч до коханої, проте там його вже очікував чоловік Дзвінки, до якого дійшли чутки про коханця. Бачите от цю рушницю? З неї він і вистрілив, вона була заряджена срібною кулею і дванадцятьма зернами ярої пшениці. Олекса стік кров’ю, опришки поховали його у горах, як він і заповів, досі ніхто не знає місця поховання.

Цікавий факт, напередодні над нею відслужили 12 служб у 12 церквах.

88-річний Михайло Дідишин показав нам експонати. Їх у музеї близько 500. Тут є взірці гуцульскої вишивки, безліч схем у різних кольорах. Саме такі вишиванки носили за часів Довбуша.

Миколая Чудотворця подарував священник Василь Романюк, який потім став Патріархом Київським і всієї Русі УПЦ КП, похований у Києві біля Софіївського собору. Він здійснює бажання, можете потримати його за руку і попросити в нього те, що хотіли попросити в Бога, розповідає пан Михайло.

Тут є, і сардак (верхній одяг гуцулів), і кептар(безрукавний кожух), і капелюх, і черес(пояс), який носив Довбуш (кулі його не пробивали).

Також гуцульські речі того часу і не тільки, а саме: бартки, топірці, трембіти, ваги, сумки, постоли, капчури, і тд.

До пана Михайла приходило багато відомих людей. На відкриття пам’ятника Довбушу приїжджав навіть В’ячеслав Чорновіл.

Щоб краще пізнати світ легендарної Гуцульщини та історію наших предків просто необхідно заїхати до пана Михайла, він вам розкаже все та навіть більше. Добратися із Коломиї можна власним авто або автобусом. Далі місцеві вам підкажуть, бо немає в селі того, хто б не був і не чув про цей музей. Грошовий внесок по можливості, пан Михайло хоче, щоб цю мандрівку минулим могли дозволити собі усі, тож фіксовану ціну не кладе.

Подорожуйте рідним та вивчайте історію минулого, бо без неї немає майбутнього!

До теми: Відпочинок поряд | Енергія гір у селі Шешори

Вікторія Ровенчук