Нині чимало людей надають перевагу аудіокнигам порівняно з друкованими виданнями. Вважають, що вони більш зручні та мобільніші. Більше того, люди схиляються до думки, що значно швидше можна прослухати аудіозапис книги, аніж прочитати їх самостійно. Але коли з’явилась така альтернатива друкованим виданням?
Вмощуйтесь зручніше, Інформатор розповідає історію виникнення аудіокниг з посиланням на Український інститут книги.
Сама ідея аудіокнижки фактично належить Томасу Едісону, який у 1877 році записав на створений власноруч фонограф вірш “У Мері було невеличке ягня”.
Згодом, вже на більш масштабному рівні, Американський фонд для незрячих виготовляв платівки для людей із порушенням зору в рамках проєкту “Книжки, що говорять”. Відбулося це у 1931 році. Одна сторона вінілової платівки містила 15 хвилин тексту. Таким чином були записані Конституція США і шекспірівські сонети.
Цікаво, що деякі поети самі надавали перевагу аудіовиданням. Так, Ділан Томас видав на вінілі свої вірші та оповідання на 2 роки швидше, ніж паперову книгу.
З технічним прогресом вініл замінили спершу касетами (1960-ті), а потім дисками (1980-ті).
Потім попит на аудіокниги різко зменшився і у 1990-х Audible створили спеціальний пристрій для прослуховування аудіозаписів книг. Він був портативним, коштував 200$ та вміщав до 2 годин запису.
З початком 21 століття аудіокниги з’явились у мобільних телефонах. У 2009 році рокер Нік Кейв випустив перший додаток з аудіокнижкою на iPhone. Тут був запис роману “Смерть Банні Манро” (читав сам автор), електронна версія книжки і найцікавіше – відео з процесом звукозапису.
В Україні перші аудіокниги записували для незрячих. У 1960-тих в бібліотеці Українського товариства сліпих вже було чимала колекція, яка поповнювалась протягом наступних 30 років. Доступ до книг мали лише члени товариства, а у продаж вони не поступали.
З розвитком інтернету, аудіокниги стали ще більш поширеними. Їх можна знайти на багатьох онлайн-ресурсах.
Христина Бойчук
