Пригадую, як колись я сідала біля бабусі і з захопленням слухала історії з її дитинства, юності та й взагалі – життя. Все здавалось таким недосяжним і далеким. З тих часів збереглось не так багато документів та світлин, а тому натрапляти на них у соцмережах – рідкість та справжня цінність.
Інформатор ділиться з вами газетною статтею XX століття з посиланням на допис Богдана Павлюка.
Тут розповідається про слухання справи проти Юлїяна Козакевича – керуючого поштою у Кутах. Як виявилось, він розкрадав посилки мешканців селища і його засудили за це на 6 тижнів “тяжкої в’язниці”.
З газети “Буковина”, 1905 рік.
“Надужитя на почті.
В Коломиї відбула ся недавно судова розправа проти Юлїяна Козакевича, начальника почти в Кутах.
Підчас розправи стверджено, що за протяг 12 літ не було місяця, в якім дирекция почт не одержалаб скарги на почту в Кутах. В тім уряді почтовім дійшло до сего, що розбивано майже кожду посилку, винимано з неї часть предметів і лише решту відсилано адресатам. Тоді купці місцеві, кола вже всякі скарги і зажаленя та реклямациї нічого не помагали, мусїли уживати уряду почтового в Вижници, щоби лише позбути ся зносин з почтою в Кутах.
Родина начальника почти не допускала нікого до своєї господарки; коли в р. 1902 приділено там помічного урядника п. Кіттая, а він хотів справу видаваня пакунків контролювати, то п. почтмайстер умів ся єго позбути. По головній розправі засуджено Козакевича на 6 тижнів тяжкої вязницї. Справу єго родини, яка засіла також на лаві оскаржених, на разі вилучено і відіслано ще раз до судиї слідчого для доповненя доходженя.
Ми на Буковині і в Галичині так привикли до тих почтових ревізий, що не можемо собі навіть уявити, як може пакунок опакований лише в папір прийти не подертий і не зревідований до рук адресата. Особливо пакунки, які мають вигляд, що в них книжки находять ся, підлягають безпощадним ревізиям і доходять до адресатів розпаковані, а то і в зменьшенім обємї.”
Кореспонденція з Кутів
До теми: Унікальні фото з минулого сторіччя: Коломия, Заболотів, Кути
Христина Бойчук
