Рівно в цей день 253 роки тому українська література та класики того часу навіть не здогадувалися про те, що народився автор невмирущих “Енеїди” та “Наталки Полтавки” – Іван Котляревський.
Інформатор зібрав добірку цікавих фактів про письменника та ділиться з вами.
Все життя Іван Петрович прожив у Полтаві. Оскільки він не мав дружини і дітей, свою садибу заповів економці Мотрі Векливечивій. Зараз у цьому будинку розташовуться музей-садиба Котляревського.
Сучасники так описували зовнішність Котляревського: “Волосся чорне як смола, зуби білі, ніс римський; моложавість надовго збереглася у ньому, майже до похилих літ; на зріст був високий, ставний, погляд живий, проникливий, усмішка не сходила йому з уст».
Був товариською людиною. Жив дуже скромно, але любив приймати у себе гостей. Часто збирав друзів на гру в карти, пунш, вино й горілку і декламував свої твори товаришам.
Мав гарне почуття гумору. Навіть свою «Енеїду» почав писати як жарт, щоб розважати друзів. Його часто запрошували на різні гуляння, бо він виголошував смішні тости і переказував новини з Петербурга у формі анекдотів.
Котляревський брав участь у російсько-турецькій війні 1806-1812 років, був учасником облоги Ізмаїлу. У 40 років пішов з армії капітаном, хоч міг дослужитися до вищих чинів. 25 років прослужив на посаді директора дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві. За це одержав від царя чин майора.
“Енеїда” стала першим твором української літератури, написаним живою народною мовою. Над цим твором письменник з перервами працював близько 30 років. Твір з легкістю пройшов цензуру, бо його сприймали як легкий та жартівливий. Та насправді Котляревський заклав у нього глибший зміст: кажучи “зла Юнона, суча дочка“, Іван Петрович мав на увазі російську царицю Катерину ІІ, за наказом якої знищили українську “Трою” – Запорозьку Січ.
Серед поціновувачів його творчості – Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Михайло Коцюбинський. Кажуть, що примірник твору також був у особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта.
Христина Бойчук