Журавель чи лелека: як відрізнити цих птахів?

Чи бувало у вас таке, що маючи на увазі журавля, ви називали його лелекою? А навпаки? Дивно, але досить часто цих птахів плутають.

Інформатор підготував добірку ключових відмінностей між птахами, аби ви завжди могли відрізнити журавля від лелеки.

В Україні є два типи журавлів: сірий та степовий. Вони гніздяться у різних природних зонах, а тому їх рідко плутають. Але поряд із сірим журавлем гніздяться лелека білий та чорний. Тут і виникає плутанина.

Джерело

Отож журавель сірий великий, має довгі витягнуті ноги та пряму шию. Голова невелика, дзьоб теж. Політ птаха прямолінійний, спокійний, з відносно повільними та глибокими змахами крил. Із землі птахи піднімаються із розбігу, найчастіше проти вітру. Зграя в польоті зазвичай утворює більш-менш правильний клин, але перед посадкою починається хаос, і птахи кружляють безладно.

По землі пересуваються спокійними кроками, можуть копатись дзьобом у землі. Не сідають на дерева, а корм збирають і на суші, і на мілководді. Восени, на прольоті, і взимку журавлі живляться майже виключно на полях, де поїдають зерна сільськогосподарських культур.

Їхній голос нагадує трубне гучне курликання, яке чутно за кілька кілометрів.

Оселяються журавлі у малолюдних місцях. Віддають перевагу ділянкам заболоченого березового або вільхового лісу з купинами і заростями чагарнику, околицям мохових і осокових боліт з невеликими соснами і берізками. Гнізда розміщують на кочках водно-болотної рослинності, або на купині, будують їх із болотяної рослинності. У кладці 2 буровато- або зеленкувато-оливкових яйця.

Журавель степовий у польоті майже не відрізняється від сірого. Однак, він має більш темну шию, дрібніші розміри та скрипучий голос.

На землі його відрізнити легше: він менший та має особливі “прикраси” – добре помітні довгі пучки білого пір’я позаду очей. Живиться безхребетними (переважно жуками, клопами, прямокрилими), вегетативними частинами трав’янистих рослин, їх квітами та зерном.

Голос також відрізняється – він нагадує дзвінке курликання, вище і мелодійніше, ніж у сірого журавля.

Гніздиться на півдні України на ділянках з розрідженим травостоєм або без рослинності, в основному, на цілинних степах, пасовищах, сільськогосподарських ланах, перелогах. Гніздо влаштовує на землі. У кладці зазвичай 2, рідше  1-3 оливково-бурих з рудими плямами яєць.

Лелека білий у польоті шия і лапи витягує в одну лінію, але голова трохи нахиляється довгим масивним дзьобом до землі. Це відрізняє силует лелеки від журавля. Птах злітає після розбігу; політ у нього спокійний, з глибокими помахами крил і частим ширянням.

Полює, зазвичай, на зволожених ділянках з невисокою трав’яною рослинністю: луках, полях, болотах, берегах водойм. Птах неспішно ходить, а як бачить здобич, миттєво хапає її дзьобом. Чорногузи харчуються переважно дрібними тваринами – дощовими черв’яками, комахами, жабами, мишами, рибами та іноді падаллю.

Голос у лелеки білого мовчазний, в збудженні може тріщати дзьобом.

Оселяється в населених пунктах поряд з людиною. Гніздо влаштовує на стовпах, дахах будівель, водонапірних вежах та на великих деревах. Використовує його багато років. Самка вiдкладає звичайно 3-5, рiдше 1-2 чи 6 білих яєць, вiдомi знахiдки навiть 7-8 яєць.

Лелека чорний розмірами і виглядом схожий на білого лелеку, але забарвлення більшої частини оперення чорне з зеленуватим бронзовим відливом, черево – біле. У молодих оперення більш тьмяне.

Політ і звички – як у білого лелеки, проте він дуже обережний і уникає сусідства з людиною.

Гніздиться, як правило, в глухих ділянках лісу по сусідству з великими заболоченими ділянками або заплавами річок, де і добуває корм; на годуванні може зрідка зустрічатися і в культурному ландшафті, у період міграцій трапляється на луках, пасовищах, полях поряд з водоймами. Гнізда будує на деревах у розгалуженні головного стовбура або на великих бічних гілках на висоті 3-20 м. У повній кладці 2-6 яєць, найчастіше – 4.

Читайте також: Як на Косівщині лелеку Костю рятували

Христина Бойчук