Юрій цілує кожного красивого гриба, примовляє до нього, усміхається, милується…Він знає тисячі секретів, де їх шукати, як готувати і чим приправити.
Інформатор розшукав затятого грибника, щоб вивідати для вас всі секрети.
Коли ми вже приїхали ближче до лісу, то фахівець спершу пояснив нам, як і де шукати гриби.
Тож ділимося секретами і з вами:
Завжди треба звертати увагу на зовнішні фактори. Якщо, наприклад, у горах випав сніг, то там вже включився так званий “кондиціонер”, і з того боку гриби рости не будуть. Одразу стратегічно ми обираємо іншу сторону.
Наступний крок – це обрати тактику, де їх шукати: чи в траві, чи в лісі. Білі гриби ховаються біля смереки, просто в полі вони не ростуть. Треба шукати біля коріння дерев, бо гриби без дерев, як і дерева без грибів не ростуть. Так придумала природа.
Далі у нас зав’язалася розмова:
Коли зрозуміли, що гриби – це вже не хобі, а щось більше?
Коли перестав зловживати алкоголем, приблизно 7 років назад. Чесно скажу, не було чим зайнятися і я згадав, що мені колись подобалося збирати гриби. І так почав ходити в ліс, бо треба було чимось заповнювати свій вільний час.
Як думаєте, скільки тонн грибів назбирали за все життя?
Навіть не задумувався ніколи. Коли я налаштований, то можу і 100 кілограм зібрати в лісі. Але я за здорове споживання, тому скільки можу з’їсти, то стільки і беру.
До теми: Ядерний гриб | як гуцул у російські новини потрапив
Що робите з грибами, якщо назбирали так багато?
Я ділюся з сусідами, бо якщо чесно, то я лінива людина. Тому все, що я приношу – віддаю їм. Я збираю, а вони готують – все дуже просто, а потім ділимося 50/50.
Який ваш найулюбленіший гриб? Та розкажіть нам рецепт приготування.
Я дуже люблю білі гриби. Секрет приготування простий, їх не потрібно довго варити, як це звикли люди, бо він втрачає смакові властивості. Я беру пательню, додаю туди масла і ось так під кришкою обжарюю гриби, без цибулі, сметани, приправ і тому подібне, тільки сіль і перець. У Верховині в радіусі 100 км немає жодного шкідливого підприємства, тому шкідливих металів у грибах немає. Але якщо ви збираєте у Києві, то краще відварити.
Також полюбляю Карпатське карпачо. Щоб його приготувати, Вам потрібно тільки нарізати скибками сирі білі гриби і посолити їх. За бажанням полити будь-якою олійкою і декілька хвилин зачекати. Смачного!
Скажіть, які гриби не можна їсти?
Насправді, можна їсти всі, окрім блідої поганки. Навіть мухомори, але їх потрібно також розрізняти і правильно приготувати. Тому, не рекомендую це робити вдома. Зараз навіть придумали програми на телефоні, через які ти можеш дізнатися, отруйний гриб чи ні, але, звісно, вони не є досконалі. Тих отруйних грибів не є так багато, тому їх можна вивчити та запам’ятати.
Як ставитеся до своєї популярності? Адже вас завдяки телебаченню знає дуже багато людей.
До мене приїжджають відпочити цікаві люди, маю нагоду з ними познайомитися. Були і Дмитро Комаров, і Тіна Кароль, і Антон Птушкін, і Олексій Дурнєв, і багато інших – це великий плюс. Але деколи це надоїдає, адже всі теми у мене зводяться до одного: як гриби? (сміється…) Ще люди висилають свої знахідки у соцмережі і питають чи їстівні і тд. Лише вийду з хати, і всі зразу питають “як гриби?”.
Тепер перейдемо до актуального, до сьогодення. Хотілося б розпитати про життя після 24 лютого.
Як дізналися, що почалося повномасштабне вторгнення?
Якщо чесно, то навіть не дуже пам’ятаю. Скоріше за все в одній із соцмереж – фейсбук або тікток. Найбільше люблю другу соцмережу, бо там все швидко, ти не витрачаєш багато часу на перегляд однієї інформації. Мене це влаштовує, тому скоріше за все там і побачив.
Які були перші дії і думки?
Страху якось не було. Є люди, які керуються розумом, а є ті, які відчуттями. Я завжди по відчуттях довіряю Творцю. Тож тікати кудись я й не думав, мені було спокійно. Я розумів, що будемо воювати, допомагати, волонтерити – кожен на своєму фронті. У 2014 році вже один раз переживали схоже. Мені сподобалося, як повела себе влада, також є свої нюанси, але в загальному добре.
Знаю, що у вас реабілітувалися військові, які брали участь у бойових діях на Сході. Після повномасштабного вторгнення у вас ще раз був такий досвід?
Мені нещодавно подзвонили і запропонували провести реабілітацію у горах нашим військовополоненим, які повернулися додому, та іншим бійцям, яким необхідно змінити обстановку. Я із задоволенням це зроблю, хоча це дуже не просто. Я все ж таки не психолог, але розумію, що їм потрібно просто подихати карпатським повітрям, бути в гармонії з природою. Тут немає зв’язку, сирен, ніяких інших факторів, які зможуть на них впливати. Ми просто будемо ходити і шукати гриби. У горах ти від’єднуєшся від усіх егрегорів, які керують людьми. І тоді вони відновлюються, розум трохи знаходить спокій.
До речі, в Америці вже практикують реабілітацію “магічними” теогенними грибами. Їх дозволяють тим, у кого є посттравматичний синдром, але, звісно, це роблять під наглядом лікарів. Переважно їх призначають військовим, які повернулися з фронту на реабілітацію, можливо, і в нас колись буде дозволений цей метод. Вони викликають відчуття ейфорії, розслаблення, змінюється розумово-емоційне сприйняття навколишнього світу, тож їм це необхідно.
Про волонтерство пан Юрій розповідав, що його знайомі військові телефонують до нього з окремими запитами. Тоді він чим може, тим допомагає. Коли була сильна потреба, то намагався сам все купляти за списком, без зайвої допомоги. Передавали і автомобілі, і нічні приціли на передову. Знайомі теж долучалися, але з часом коштів стало менше і машини почали дорожчати, тож трохи призупинили. Але невдовзі, як тільки буде нова хвиля потреб, то відповідно буде і допомога. Юрій додає, що ще й буде займатися реабілітацією.
У ваших соцмережах є достатня кількість підписників, як вони реагують на ваш контент під час війни?
Люди хочуть відчути хоча б десь частинку спокою. Насправді, у перші місяці я не хотів викладати зовсім нічого: ні походи в гори, ні гриби. Мені дико виглядали усі ці пости, що хтось на морях і тд. Але потім я зрозумів, що в інтернет-просторі не може бути тільки негатив. Потрібно пускати позитив, бо люди не можуть завжди думати про погане. Тому я собі дозволив робити ненав’язливі відео з грибами. Деколи показую Карпати. Коли волонтерив, то теж висвітлював. Бо, насамперед, я стараюся показати приклад. Якщо хоча б хтось надихнеться і передасть щось військовим, то це вже буде круто.
Розкажіть зараз про грибну роту та чи передаєте трохи грибів на фронт?
Вони майже всі зараз воюють під Херсоном. Ми скооперувалися з волонтерами, зокрема з благодійним фондом “Мураха” і збираємо білі гриби для 10 000 порцій супів для фронту. Я їм допомагаю, показую, де є грибні місця і тд. Також приєдналися до цієї акції і місцеві мешканці. 
Також Інформатор зробив для вас добірку неймовірних краєвидів, які ми побачили під час розмови та збирання грибів.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com.
Вікторія Ровенчук
