90% українців мають прояви хоча б одного симптому посттравматичного стресового розладу: про це повідомили у МОЗ. ПТСР вважають однією з найголовніших проблем, які чекають усю націю після закінчення війни. Важливо пам’ятати, що звертатися до психологів – не соромно. Це норма, яка загально практикується по всьому світу.
Інформатор розповідає, як зрозуміти, чи потрібна вам допомога з посиланням на BIT.ua.
Психічна травма схожа на фізичну: це перенавантаження, яке не витримує наше тіло.
У тіла є свій ресурс, який не безкінечний. Якщо ми падаємо з великої висоти – ми обов’язково щось зламаємо. Отак і психічне навантаження: війна, насильство, вбивства, тортури – це найбільш важкі травми. Ті, які завдає людина іншій людині, і вони переносяться найважче.
Навіть якщо ви безпосередньо не переживаєте усе – ви переживаєте цю травму у медійному просторі. Наша психіка перевантажується. Це схоже на процес травлення: якщо ми їмо щось дуже важке, то не можемо це перетравити й організм починає працювати погано.
Позбутися травми ми можемо лише вербально – тобто виговорити її.
Коли відбувається травматична подія, спочатку нам треба покластися на гнучкість психіки, зачекати, поки вона стабілізується. А потім виговорити – але не просто, а зі значущою для нас людиною, яка слухає правильним чином. Наші близькі не завжди це можуть, бо вони так само перевантажені. Тому бажано звертатися у групи підтримки або на гарячі лінії безкоштовної психологічної допомоги, яких зараз чимало, і поговорити про свої відчуття безпосередньо в момент загострення.
Якщо людина не звертається, ці переживання лишатимуться у психіці, просто закапсульовані. В результаті це матиме вигляд перелому, який неправильно зростається, й кінцівка не може працювати.
Десь через 4-6 місяців наступає посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Спочатку людина відчуває тривогу, флешбеки, панічні атаки. Може розвиватися апатія, ангедонія – це неможливість отримувати насолоду ні від чого; поганий сон, поганий апетит або переїдання. Якщо хоча би три з цих симптомів продовжуються більше 2-3 тижнів і погіршуються, людина точно потребує психологічної допомоги. Хоча б короткострокової.
Ще є інший симптом – порушення пам’яті і мислення, людина після травматичної події може відчувати себе зовсім “тупою”. Іноді не може згадати щось дуже просте, вилітають слова. І ще один небезпечний симптом – оніміння. Наша психіка робить таку хитру операцію, нібито анестезію. “Це відбувається, але не зі мною, я наче маю горювати, але нічого не відчуваю”.
При гострому стресі потрібна перша психологічна допомога.
Глибоке дихання, максимально безпечне місце, яке можна зараз знайти, пити багато води – бо адреналін висушує багато рідини в організмі – і робити прості рухи, якщо це дозволяє ситуація.
Ви бачили в американських фільмах: ось сталась якась неприємна подія, приїздить поліція, і вони накидають на постраждалого ковдри? Це щоб створити враження, що хтось про людину піклується. В психології це називається “контейнерування” від англійської “to contain” (“вміщати в себе”). Психіка однієї людини може вмістити в себе переживання іншої, перетравити їх, і тим самим допомогти травмованій людині в поганому стані.
Людину лікує тільки людина. Час не лікує.
І “те, що нас не вбиває” не робить нас сильнішими, а робить так, що треба прикладати значно більше зусиль на лікування травм. Прожити травму неможливо на самоті. Психіка буде захищатись усіма способами: приміром, заперечувати, що все не так страшно. Тому, якщо ви подбали про базові речі, які я перераховувала вище, наступне завдання – звернутися до психолога чи психотерапевта.
Травма – це руйнування ідентичності, яка розбивається на уламки. Наше завдання – зібрати себе з цих уламків.
Коли ми починаємо це робити, головне – зрозуміти, що так, як було, вже не буде. Ти будеш людиною, що це пережила, але завжди залишатимуться шрами. Завдання психологічної допомоги – перетворити відкриту рану на шрами, яких можна торкатися. Адже забути про відкриту рану, яка кровоточить, неможливо. Однак можна не думати про шрам.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Христина Бойчук
