Інформатор Коломия

ЖИТТЯ

Сумний Кляштор: як нині виглядає старовинне джерело Коломиї

Колись з нього черпали монахи домініканського монастиря, а згодом джерело перетворилося  на міську криницю. І хоча час до часу випливають свідчення, що вона в джерелі містить то нітрати, то бактеріальні палички, так місцеві мешканці все так само, як і кілько століть тому, набирають воду з Кляштору.

Інформатор відвідав популярну напувальницю Коломиї і вражений станом благоустрою довкола джерела.

Кляштор з польської мови означає монастир. Таку назву джерело нижче ратуші отримало тому, що на цьому місці до 1788 року діяв домініканський монастир.

З часів середньовіччя в Коломиї існував дерев’яний оборонний замок (відомий з ХV століття). Теперішнє середмістя — територія колишнього старовинного замчища, яку було обнесено стінами (дерев’яні кліті в зруб, заповнені втрамбованою землею). Замок мав дві вежі і три брами. На території замку існувала капличка з іконою Матері Божої Коломийської, яка тепер знаходить ся у Польщі. Замок проіснував до 1778 року — уже після розподілу Польщі нова австрійська влада наказала його розібрати. Нині про нього говорять лише назви вулиць: Замкова, Валова. Та ще інколи під час будівельних робіт викопують із землі фрагменти дерев’яних стін, деталі старої зброї чи предмети побуту коломиян з попередніх століть.

На землях, що належали цьому ордену, на початку ХІХ століття поселили німецьких колоністів. Так у Коломиї з’явилася колонія Маріягільф (1811 рік). Невеликими колоніями були Славце, Розенгек, Флеберґ, Бретгейм. Колоністи жили тут аж до першого приходу більшовиків у 1939–1941 роках.

До теми: Карлсберг, врятовані реліквії та перші німецькі колоністи Коломиї: досліджуємо Маріягільф

На місці ж монастиря 1855 року було споруджено Свято-Михайлівську церкву, освячену аж шостого серпня 1871 року. Від 1994 року це — Кафедральний собор святого Архістратига Михаїла УГКЦ. Внутрішні розписи цієї цегляної будови здійснили художники Корнило Устиянович, Теофіл Копистинський, Валеріан Крицінський. Востаннє розпис собору здійснили в 1992 році.

З-під церковного престолу витікає джерело. Його називають Кляштором. Сюди по воду, яку бережуть два мармурові янголи, ходить чи не пів-Коломиї. Добра вода, цілюща, кажуть місцеві попри перестороги лаборантів.

А тут – нижче сучасної вул. Криничної – за німецької окупації розташовувалось одне з трьох гетто. Це місце бачило сотні безжальних убивств: коли німці відступали, то підпалили будинки гетто, а людей розстрілювали і кидали у рів потоку.

Сьогодні два білих янголи засмучено споглядають, яка рапавими сходами люди спускають до джерела, як чимчикують зі збанками шутром, яким перекрили перериті ділянки, як рухаються вглиб вулиці Русина, минаючи незугарний старий мостик. Все чекає оновлення і доброї господарської руки.

А оскільки нещодавно ремонтів дочекалися прилеглі вулиці Й. Сліпого та о. Русина, то звертаємо увагу влади міста і на наш Кляштор. Адже йдеться не лише про безпеку й комфорт коломиян, але й про збереження нашої історії.

До теми: Цей день настав: вулиці о.Русина та Йосипа Сліпого відремонтували

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com.

Наталка Сандецька

 

Нагору