Фармацевтом не стають, ним народжуються. Це не про продаж ліків, а про “Не нашкодь”. Це не про легку роботу, а про терпеливу розмову з клієнтами, які подекуди не розуміють, чому їм не можуть продати антибіотик без рецепту. Бути фармацевтом непросто, але дуже потрібно. Зокрема, в часі війни.
Тому Інформатор вирішив поспілкуватися з Оксаною Бойчук – фармацевтом з 23-річним стажем. Вона розповіла інсайди з роботи, поділилась лайфхаками, як можна зекономити на ліках. Не забули поговорити про антибіотики та електронні рецепти.
Оксана працює в цій сфері з 1999 року. Вона щодня приділяє багацько часу своїй роботі. Протягом доби Оксана спілкується з чималою кількістю людей, намагається допомогти, підтримати. Іноді доводиться ставати психологом. Ми вирішили поговорити з нею, аби дізнатися всю правду про фармацію.
Якщо вас просять порадити ліки, ви можете це зробити?
Ні. Ми не лікарі, а тому не можемо радити препарати.
А чи є випадки, коли це дозволено?
Коли йдеться про антибіотики, ліки від серця, нирок, шлунку, підшлункової залози та про хвороби, які потребують обстеження, тут однозначно немає жодних лазівок – пропонувати ліки заборонено. Можна радити тільки ліки, які йдуть без рецепту. Якщо, наприклад, людина просить ліки від горла, то я питаю наступне:
-
- Ліки для дитини чи дорослого? Який вік?
- Чи приймали щось раніше?
- Чи є температура?
- Чи довго болить?
І тільки тоді можу порекомендувати якісь льодяники чи спреї.
Які імпортні ліки можна замінити українськими аналогами? Ходять легенди, що наші не такі якісні як іноземні.
Серед знеболюючих: Но-шпу можна замінити Дротаверином, Но-х-шею і Но-х-шаверином. Різниця у ціні на 10 таблеток приблизно 20 грн.
Говорячи про травні ферменти, можна виділити імпортні Фестал, Мезим, Панзінорм, Креон, які замінюють вітчизняним Панкреатином. Економія орієнтовно 70-90 грн на пластинці.
Серед ліків від серцево-судинних захворювань можна виділити Лізиноприл. Він є імпортний і вітчизняний. Різниця у ціні не надто велика.
Якщо говорити про препарати від температури, одразу спадає на думку Нурофен. Його можна замінити Ібупрофеном. Зекономити можна 60-70 грн.
20 капсул імпортного Імодіуму від проносу вартує десь 140 грн., а 20 капсул вітчизняного Лопераміду коштує близько 15 грн.
А бувають рідкісні випадки, коли ліки від українського виробника значно дорожчі за іноземні.
ТОП-5 ліків, які доводиться продавати щодня.
Анальгін, Цитрамон, Валідол, Активоване вугілля і презервативи.
Що має бути у кожній аптечці?
Аміак, тобто нашатирний спирт, Перекис водню, джгут, бинт, пластир, вата, вугілля, знеболюючі (Анальгін, Цитрамон). Також варто мати нестероїдні протизапальні (Німесил, Німесулід) і ліки від температури.
Взагалі є певний стандарт аптечки. Вона містить стандарті ліки, а також має включати препарати, які підібрані індивідуально до стану здоров’я людини: якщо є проблеми з серцем, мають бути відповідні ліки і так далі.
Яка різниця між фармацевтом і провізором?
По-перше, фармацевт – це людина з середньою спеціальною освітою. Провізор – людина з вищою освітою. Він може займати керівні посади. На провізорі більше відповідальності.
Одразу питаю: чи може провізор радити ліки? У відповідь чую: “Ні фармацевт, ні провізор не лікарі. Якою б не була освіта – рекомендувати препарати не можна”.
Чи є зміст тримати вдома аптечку, якщо є доступ до цілодобової аптеки?
Я думаю, є. Якщо заболіло раптово серце, потрібно мати ліки поряд. Так само від температури, від болю в шлунку і нудоти. Немає сенсу витрачати час на похід у аптеку, якщо можна все мати у аптечці.
Що робити з протермінованими ліками? Чи є якісь пункти збору?
На рахунок препаратів, то пунктів збору немає. Є пункти утилізації термометрів. Взагалі існує думка, що деякі ліки навіть будучи протермінованими, можна вживати. Не йдеться про антибіотики, гормони та інші рецептурні препарати. Але щось ніби льодяників від горла можна застосовувати. Навіть лікарі про це кажуть. Я не повністю погоджуюсь, але сама можу з’їсти протермінований льодяник (сміється).
Чи може фармацевт визначити наркозалежного відвідувача? Чи бували такі випадки у вас?
50 на 50. В мене бували такі випадки. Такі люди купують шприци та воду для ін’єкцій. Бувало, рецептурні препарати в мене хотіли придбати. Але тут я знаю закон. Без рецепту ні про які ліки з сейфу не йдеться.
А як щодо продажу ліків дітям? Це дозволено чи ні? І якщо так, то які?
Ні, дітям ліки не можна продавати, хіба підгузники. До 14 ніякі ліки не можна продавати. Після 14 можна бинти, пластир, ліки – ні. Рецептурні препарати не можна взагалі продавати.
Чому іноді люди нарікають, що ліки їм не допомагають? Вони можуть бути несправжніми?
Всі ліки мають сертифікат якості. Це все не просто. Буває, що могли препарати зберігатись у неправильних умовах. Може бути назначена замала доза – тоді ліки не подіють. Або ж завелика – тоді взагалі може бути передозування. Але це не означає, що вони несправжні.
Фармацевт – це про медицину чи торгівлю?
Раніше тільки про медицину, бо ми самі виготовляли ліки. Зараз же ні.
Але ми давали клятву Гіппократа. Ми маємо не нашкодити. Якщо людина просить антибіотик, ми не можемо продати його. Часто буває, що клієнти ображаються через це.
Чи потрібно купувати антибіотики тільки по електронному рецепту?
З 1 серпня запровадили продаж антибіотиків по електронному рецепту. Але у сільській місцевості та там, де триває війна, можна відпускати за наявності паперового рецепту. Тільки головне звертатися до лікаря, без цього ніяк.
На завершення Оксана бажає всім нам здоров’я і якнайшвидшої перемоги України. А ще радить витрачати гроші не на ліки, а на маленькі приємнощі та смаколики, які зігріють душу навіть у мороз.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
Христина Бойчук
