Перший гіппі у Європі, мандрівник, філософ, безхатько, поет — до 300-річчя Григорія Сковороди

Сьогодні його називали б гіппі, а може ще яким цікавим словом. Українці ж полюблять портер Сковороди на 500-гривневій скульптурі й пам’ятають, що світ таки його не впіймав. 

Інформатор пропонує дізнатися більше про найвідомішого філософа України.

Григорій Савич Сковорода народився в козацькій сім‘ї на Потавщині, у ранні роки займався виготовленням та продажем вина. Згодом вступив в Києво-Могилянську академію, яку так і не закінчив.

На день Академії, пам’ятник Сковороди, що знаходиться на території університету бурлескно миють за участі “Спудейського братства” та ходулістів студентського театру. По закінченню навчального року цьому академічному тотемові урочисто одягають гігантський бонет.

Він був активним противником церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі.

Більшу частину свого життя мандрував та писав. Жив досить скромно, але вже для своїх сучасників був культовою особою. Співав у придворній капелі цариці Єлизавети Петрівни у Санкт-Петербурзі, мандрував за кордон, працював учителем філософії в Переяславському та Харківському колегіумах. Після останнього з головою поринув у мандрівку, яка тривала до самої смерті — чверть століття.

Геній жив як митець, як митець і помер. День перед кончиною був незвичайно веселий та зачарований. Ввечері під гіллястою липою викопав вузьку довгу яму поділившись з господарем будинку де проживав:

“Пора, друже, закінчити мандрівку!”

Переодягнувся в чисту білизну помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці й сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Наступного дня господар будинку застав його вже холодним, закостенілим.

З тих часів зберігся 700-літній Дуб Сковороди на Харківщині. У дуплі цього дерева містився стілець і столик, за яким філософ полюбляв працювати. Саме тут Григорій Савич, передбачив свою смерть і власноруч викопав могилу.

У сучасній попкультурі є популярною особистістю. Зображений на 500-гривневій банкноті, де філософ чомусь нагадує Сосюру, хоча Сковорода – людина, яка майже все життя уникала тенет матеріального і мала гарне почуття гумору, – мабуть, дуже б потішився, що там на себе не схожий. Сьогодні образ Сковороди настільки розтиражований, що його легко знайти не лише на футболках і горнятках, а навіть на шкарпетках і наліпках, ЗD-пазлах і значках.

Ось такий багатогранний та невловимий геній слова.

Олег Кіндрацький