Не погаснути без світла: поради психолога

Ми впевнені, що українці можуть подолати будь-які труднощі. Але в умовах вимкнень світла та можливої загрози блекауту, залишатися спокійним і бути в гарному настрої дуже не просто. На роботі — стрес через відсутності інтернету, в квартирах холодно, а діти не розуміють чому не можна ввімкнути мультики, і куди ділося світло. Чи можна якось повпливати на ситуацію?

Дізнавався Інформатор.

Ми поспілкувалися з психологинею з Івано-Франківська Вікторією Леник про те, як вберегти своє ментальне здоров’я у складний для кожного час. Варто зазначити, що поради для дорослих і батьків будуть відрізнятися.

Перш за все, варто розуміти, що стрес — неспецифічна реакція на зовнішні подразники. Тобто це нормальна реакція, і те, що людина відчуває стрес, — це також нормально. Психологиня зазначає, що так закладено еволюцією, інкаше б ми просто не вижили. Тому його не варто боятися.

Стрес поділяється на 2 види:

• еустрес — позитивний стрес, який “збирає” нас, мобілізує та дозволяє адаптуватися;
• дистрес — саме той шкідливий стрес, від якого виникають хвороби та інші біди.

Дистрес наступає тоді, коли немає відновлення. Умовний цикл стресу виглядає так: мобілізація всього тіла, адаптація, відновлення і відпочинок. Якщо немає двох останніх складників, тоді розвивається дистрес. Саме тому після складних для організму ситуацій важливо відпочивати.

Якщо ми бачимо людину, яка роздратована, втомлена, в неї підвищений чи понижений апетит, болить голова, спина, вона почервоніла чи зблідла, — вона може бути в стресовому стані. Перше, що потрібно зробити в стресовий період — знайти ресурсні активності, які подобаються, і які допоможуть відновитися людині. Хороша новина в тому, що людина здатна пристосуватися навіть до наслідків стресу. Тобто українцям у цей період варто допомогти собі якнайшвидше адаптуватися до нових реалій.

Як це зробити?

Можна скласти списки того, що робити в різних ситуаціях. Розділити, на що можна вплинути, а на що — ні. Якщо треба працювати, а нема світла, тоді можна знайти списки закладів в Івано-Франківську з генераторами, дізнатися в якій ви черзі, з’ясувати коли будуть вимкнення та відповідно до цього планувати свій день. Водночас не варто прив’язувати себе сильно до світла, а краще навчитися бути гнучким і розуміти, що все може змінитися.

Потрібно подбати про себе, бути дорослим. Наприклад, купити свічки, ліхтарики, повербанки.

Читайте до теми:

Коли вмикається світло — ставити телефон чи ноутбук на зарядку, придбати собі теплу білизну. Також можна домовитися з друзями, які живуть в будинках з іншими чергами, щоб ходити одне до одного в гості та працювати таким чином.

Якщо в час відсутності світла немає роботи, Вікторія радить поговорити з кимось, подивитись заздалегідь завантажений фільм, скласти варіанти того, що робити під час вимкнення електроенергії. У кожного це будуть свої плани. Коли вмикають світло, важливо розставити пріоритети. До прикладу, помити голову, щось зготувати чи зробити термінові хатні справи замість того, аби сидіти в тік-тоці.

Якщо світло вимкнулось посеред якогось процесу, то знову поставити собі запитання: “Чи ми можемо на це вплинути чи ні?”.

Щодо поведінки дітей у період вимкнень світла варто розуміти, спокійні батьки — спокійні діти. Важлива саме реакція батьків, бо якщо вони тривожаться , то марно очікувати, що діти будуть ставитися до ситуації простіше.

Що для дитини важливо?

Спочатку, це задоволення фізіологічних потреб, а потім — емоційних. Тобто важливо подбати, щоб у домі була їжа, теплий одяг, можна закупити гарні термочашки чи піти в якийсь заклад, де тепло і можна поїсти.

Серед емоційних потреб: позитивні емоції, любов, прийняття, радість, — те, що батьки можуть забезпечити для дитини.

Як дитині пояснити чому немає світла? 

Підліткам можна розповісти реальні причини, розповісти про війну. Вони це зрозуміють. З меншими дітками можна вигадати казку чому надворі темно. Або розповідати якісь історії. Час, коли немає світла, — це гарний шанс, щоб зблизитися батькам і дітям. Тоді варто розмовляти, жартувати, можна поставити свічку на стіл і пограти в настільні ігри.

Найголовніше правило — дати дитині щось замість пустоти.  Діти взагалі швидко адаптовуються, якщо їм не нагадувати про проблему. В дитини зазвичай істерика триває до 13 хвилин. Цей час можна просто перечекати або відволікти дитину.

Психологиня стверджує:

“Гнучкість — наша суперсила. Чим краще й швидше ми адаптуємося, тим легше нам буде прожити цей період. Потрібно діяти, аналізувати ситуацію і брати відповідальність за те, на що ми можемо вплинути. Чим швидше ми це зробимо, тим швидше ми звикнемо. Блекаут не є дуже страшним психологічно, але можуть виникнути деякі незручності в побуті.

Не варто боятися, а просто треба працювати з тим, що є. Стресостійкість — це насправді про гнучкість”.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com 

Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237

Фото ілюстративне

Анастасія Стецькович