У Коломийській територіальній громаді сміття захоронюють понад 26 років на полігоні ТПВ, що на вул. Шарлая у безпосередній близькості до житлових будинків. З 2010 року у місті говорять про будівництво сміттєпереробного заводу, але далі розмов справа не дійшла. Сортуванням сміття натомість за неофіційною згодою керівників полігону ТПВ та влади міста займаються роми, які оселилися прямо на звалищі.
Звідки везуть сміття на звалище в Коломиї і що не так з конкурсом на вивезення побутових відходів – знає Інформатор.
Експертний аналіз, здійснений у 2017 році доводить шкоду навколишньому середовищу, зокрема реєстру вміст важких металів та забруднену воду у районі вул. Шарлая.
А тим часом десятки будинків знаходяться небезпечно близько до звалища, а роми цілими сім’ями поселилися просто на міській сміттярці.
Як працює полігон відходів
Полігон ТПВ для м. Коломиї знаходиться в північно-східній частині міста. Завдання на його проектування затверджено 17.04.95 р. виконкомом Коломийської міської Ради народних депутатів.
Він розташований в межах Коломиї на вул. Шарлая та займає 14 га площі. Майже половина площі (близько 6,5 га) вже використана та закрита для захоронення сміття. На іншій частині земельної ділянки продовжують захоронювати сміття.
Основна проблема полігону – близьке розташування до житлових будинків.
Згідно із державно санітарними правилами, відстань від житлових будинків до полігону має становити 500 метрів.
Коломийський полігон твердих побутових відходів ще 5 років тому приймав сміття не тільки з Коломийського району, але і з сусіднього Косівського.
За перші 24 роки експлуатації на полігоні захоронено понад 73 тисячі кубічних метрів сміття.
Місцеві мешканці час до часу звертаються до міської ради із скаргами на забруднення повітря та води у криницях.
Найбільш разючим був протест мешканців району Косачева у 2016 році після трагедії на сміттєзвалищі Львова. Місцеві мешканці перекрили дорогу і організували громадські слухання прямо на міській сміттярці. Тоді міський голова прийняв рішення не брати на полігон сміття з інших районів і навіть громад Коломийського району.
Проте Інформатор навідався на полігон 23 грудня 2022 року і працівники підтвердили, що досі сюди везуть сміття з інших громад: достеменно їм відомо про захоронення в Коломиї відходів з Печеніжина та Отинії.
За даними розслідування журналіста Євгена Гапича Коломийський юридичним власником полігону ТПВ за інформацією з реєстру Міністерства екології та природних ресурсів, є відділ управління комунальним майном Коломийської міськради. Проте фактичним власником завжди був Ярослав Максимович, який володіє фірмою «Калина», «Калина-1» та «Колокомунсервіс». Ці фірми в певний час утримували полігон ТПВ та захоронювали на ньому сміття, зібране ними ж у населення.
Як полігон впливає на екологію Коломиї
У 2017 році оприлюднено експертизу коломийського сміттєзвалища.
Під час проведення рекогносцировно-маршрутних досліджень Коломийського сміттєзвалища встановлено, що насип відходів відбувається хаотично, експлуатація звалища відбувається з порушеннями встановлених вимог. Функціонування сміттєзвалища супроводжуються частими зсувами на схилах, просіданням земної поверхні, неорганізованим відведенням фільтрату, самозайманням відходів.
При дослідження токсичності фільтратів у зоні впливу Коломийського сміттєзвалища встановлено, що показники фільтрату із колодязя №3, який розташований біля підніжжя полігону не відповідають встановленим нормам. Це свідчить про стікання небезпечних речовин до підніжжя сміттєзвалища та є небезпечним чинником забруднення водоносних горизонтів.
Укладка ТПВ відбувається методом «насуву», складування проводиться знизу вверх.
Станом на 2015 рік на Коломийському полігоні твердих побутових відходів захоронено 51 910 м3 сміття. З них 76% – побутові відходи Коломиї, а 24% (12 240 м3 ) – сміття з Коломийського району, які транспортує фірма AVE. На сьогодні за рік захоронюють 50 тисяч метрів кубічних сміття, як з міста, так і з районів.
Значне депонування важких металів відбувається біля підніжжя сміттєзвалища. Вміст плюмбуму перевищує допустимі концентрації (2,0 мг/кг) на усіх досліджуваних ділянках у 3,0-4,5 рази (5,8-8,7 мг/кг). Також у едафотопах спостерігається підвищений вміст купруму (1,7-2,6 мг/кг) при ГДК – 3,0 мг/кг. Рівень кадмію та цинку допустимі концентрації не перевищували.
Показники фільтрату із колодязя №3, який розташований біля підніжжя полігону, не відповідають встановленим нормам. Це свідчить про стікання небезпечних речовин до підніжжя сміттєзвалища та є небезпечним чинником забруднення водоносних горизонтів. Серед досліджених газоподібних речовин перевищення допустимих норм не спостерігалося.
Проте, значення окису вуглецю знаходилися у діапазоні 2,5-3,0 мг/м3 . Окис вуглецю є надзвичайно небезпечним для біоти у виявлених концентраціях. У рослинності, яка розвивається у зоні впливу Коломийського сміттєзвалища, порушені фізіологічні процеси, що проявилося у морфології – посічені та різнокольорові листки, неоднорідність розвитку на різних ділянках та експозиціях схилів, деформація крон дерев та чагарників.
Для підвищення зниження рівня екологічної небезпеки сміттєзвалища необхідно запровадити фітомеліоративні роботи.
Сміття і надалі тут захоронюють допотопним методо насуву – просто пересипають відходи землею. А відтак шкідливі речовини та бактерії потрапляють
Відтак мешканці сусідніх із сміттяркою будинків і надалі потерпають від забруднення підшкірних вод та нестерпного запаху влітку.
У наступних публікаціях читайте про те, як у Коломиї просувається справа із будівництво сміттєпереробного заводу і чим був особливий конкурс на виведення відходів у нашій громаді.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237.
Наталка Сандецька
