Сьогодні, 29 січня, виповнюються 75-ті роковини відважної загибелі зв’язкової УПА Ганни Воронюк «Хмари». В честь цього у Нижньому Вербіжі патріотична громада вшанувала нескорену односельчанку.
Інформатор теж відвідав даний захід та зробив для Вас фоторепортаж.
Напередодні, 27 січня, учні Нижньовербізького ліцею разом з вчителями провели годину пам’яті на місці загибелі Ганни.
Настоятель парафії «Введення в храм Пресвятої Богородиці» УГКЦ Михайло Дзюба очолив поминальну панахиду та виголосив до молоді патріотичну прововідь із закликом не забувати Героїв минулого та сучасного, дбати про їхні могили, або місця загибелі, тай загалом цікавитися історією нашої країни, бо без минулого у нас немає майбутнього.
Опісля діти декламували патріотичні вірші, захід завершився гімном України.
А вже сьогодні, 29 січня, вшанувати пам’ять зв’язкової прийшли небайдужі мешканці села та отці церкви «Різдва Пресвятої Богородиці» ПЦУ – Василь Вепрук та Юрій Кадинський.
«Події відбувалися зимою 1948 року. Ганна, як завжди допомогала упівцям, проте одного дня через підступну зраду місцевої жительки, органи НКВС схопили зв’язкову. Протягом цілої ночі вони по-звірячому до непритомності катували її, щоб дізнатися інформацію про те, де в селі знаходяться криївки, хто з мешканців навколишніх сіл входить в ОУН та УПА і тд., але Анна жодного слова їм не розповіла.
Коли НКВСники зрозуміли, що нічого не довідаються, вирішили позбутися дівчини. На світанку вивели її на вулицю та «відпустили» зі словами: «Беги…». Анна зрозуміла, що вони хочуть її вбити, тому інсценують втечу. Благаючи не стріляти, вона зробила декілька кроків вперед і отримала декілька куль в спину», – розповідає місцевий краєзнавець Іван Лудчак.
За словами пана Івана, могили дівчини немає. Адже вбивці наказали чоловіку, який жив поруч, відвезти Ганну в Печеніжин. На жаль, більше нічого невідомо.
Отець Юрій звернувся до громади із закликом про пам’ять нескорених. Тих, хто став на захист нашої Держави, і Героїв Крут, яких ми сьогодні вшановуємо, і тих сучасників, які боряться із тим самим ворогом вже декілька поколінь поспіль.
Юні мешканці села відповідально підготувалися до цього пам’ятного дня: заспівали гімн українських націоналістів “Зродились ми великої години”, “Батько наш Бандера” та інші.
Організацією вшанування займався двоюрідний брат зв’язкової – Михайло Воронюк, який попри свій поважний вік облагородив територію, поновив хрест, огорожу та інше.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
Вікторія Ровенчук
