Інформатор Коломия

ЖИТТЯ

росія оголосила, що зупиняє участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння: що це означає?

На Федеральних зборах 21 лютого путін заявив про зупинку участі Росії у Договорі про стратегічні наступальні озброєння. “Не виходимо, а саме призупиняємо”, – наголосив диктатор. А отже паритет між стратегічними ядерними силами під загрозою.

Розбирався Інформатор.

Що заявив путін

Російський диктатор каже, що США замислюються над “натуральним випробуванням ядерної зброї”.

Він закликав Міноборони та Росатом забезпечити готовність до випробування російської ядерної зброї, якщо це першими зроблять США.

Історія Договору про стратегічні наступальні озброєння

31 липня 1991 р. в Москві в ході зустрічі на вищому рівні президентів СРСР і США Михайла Горбачова і Джорджа Буша був підписаний Договір про стратегічні наступальні озброєння.

Цим документом визначалися для сторін рівні ліміти на кількість боєзарядів і засобів їх доставки, а також ліміти на вагу балістичних ракет з метою забезпечення паритету між стратегічними ядерними силами двох сторін на рівнях, які будуть приблизно на 30% нижче за рівні початкових розгорнених сил.

Це перша угода про контроль за ядерними озброєннями між СРСР і США.

Згідно з Угодою кожна із сторін не може мати більш ніж:

  • 1600 засобів доставки ядерних боєзарядів (розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), балістичних ракет (БР), підводних човнів і важких бомбардувальників);
  • 6000 боєголовок, з яких 4900 розгорнених на МБР або БР підводних човнів, 1540 розгорнених на 154 важких МБР для СРСР (США важких МБР не мають),
  • 110 розгорнених на мобільних МБР.

Поза договором залишилися крилаті ракети морського базування з дальністю понад 600 км. Проте були узяті зобов’язання не розгортати КРМБ в кількості, що перевищує 880 одиниць.

Додатково до Договору підписана низка документів, зокрема:

  1. Протокол про Сумісну комісію з дотримання і інспекцій у зв’язку з Договором між СРСР і США про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
  2. Угода між Урядом СРСР і Урядом США про проведення на ранньому етапі показів стратегічних наступальних озброєнь у зв’язку з Договором про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
  3. Угода між Урядом СРСР і Урядом США про завчасний обмін списками інспекторів, спостерігачів і членів льотних екіпажів, пропонованих у зв’язку з інспекціями і діяльністю по безперервному спостереженню, що проводяться згідно з Угодою по СНО.
  4. Протокол про інспекції і діяльність по безперервному спостереженню у зв’язку з Договором СНО-1
    Таким чином угода про СНО складається з власне документів Договору і низки супутніх документів. Їхній загальний обсяг — більше 500 сторінок.

Після розпаду СРСР Договір СНО-1 застарів. 23 травня 1992 р. в Лісабоні Росія, Білорусь, Казахстан, Україна і США підписали так званий Лісабонський протокол до договору СНО-1, який набув чинності 5 грудня 1994 р. Протокол фіксує підключення Білорусі, Казахстану і України до договору по СНО і водночас вимагає приєднання їх до договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

У лютому 2021 року США і росія продовжили дію Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь із Росією (відомий також як СНО-3 або New Start), повідомляє Державний департамент 3 лютого.

Цей крок, йдеться в повідомленні, став першим у втіленні обіцянки президента Джо Байдена «захистити американський народ від ядерної загрози, відновивши лідерство США в контролі над озброєнням та нерозповсюдженні».

Фото – Радіо Свобода

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com 

Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237

Нагору