Опечалена та згорьована Коломийська громада провела на вічний спочинок ще одного Героя, вірного сина України – Назарія Цигана. Зовсім молодий, але вже такий мужній та відважний, адже без вагань пішов захищати рідну землю від окупантів, де й загинув за волю та незалежність нашої України.
Інформатор віддав останню шану воїнам, щоб про їхні подвиги та життя усі знали та пам’ятали.
Чин похорону розпочався з Богослужіння у церкві Святого Йосафата УГКЦ. Провести молодого воїна в останню дорогу прийшла сім’я, родина, багаточисленьна громада, духовенство та пластуни. Останні посмертно нагородили Героя найвищою відзнакою скаутської організації – Залізним пластовим хрестом за виявлену мужність у боротьбі за Батьківщину.
“Сьогодні ми заспівали пісню “Вічная пам’ять”, щоб ніколи не втратити пам’ять про наших близьких, рідних та тих, хто боровся зам волю та незалежність. Кожного разу ці слова мають зігрівати нашу душу та серце. Не забувайте тих, хто ціною власного життя захищав нашу багатостраждальну Україну”, – додав під час проводі настоятель храму Святого Йосафата Володимир Касіян.
Далі траурна колона вирушила традиційною почесною ходою центральною вулицею міста, де зупинилися біля храму Святого Архистратига Михаїла, де змалку Назар духовно зростав та прислуговував біля вівтаря з братом Захаром.
Син Божий Назар народився 27 серпня 2000 року в місті Коломия, в сім’ї Андрія і Наталії Циган разом з братом Захаром з яким зростав і вчився якого безмежно любив і підтримував, в 2004 році пішов до дитячого садочка №3 берізка, навчався в ЗОШ №4 де познайомився з багатьма хорошими людьми, в 2012 році вступив до скаутської організації України Пласт, в якій зароджувались націоналістичні і патріотичні погляди. Після закінчення 11 класів пішов на строкову службу до армії, а згодом після її завершення підписав контракт у Львівському прикордонному загоні Західного регіонального управління ДПСУ, де здобув звання старшого сержанта, інспектора прикордонної служби 3 категорії. З початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист Батьківщити у лавах Луганського прикордонного загону.
У 2016 році познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мартою, з якою одружився у жовтні 2022 року, яку кохав, цінував та планував майбутнє життя.
Але 20 березня о 6 ранку сталась трагедія, яка сколихнула всіх. У населеному пункті Серебрянка Бахмутського району в результаті артелерійського обстрілу звитяжно, виявши стійкість і мужність загинув наш Герой.
Поховали Героя з усіма військовими почестями на міському кладовищі.
Вічна пам’ять та слава Герою! Ми завжди будемо пам’яти тих, хто боровся за нашу Україну!
