Сьогодні, 9 квітня, у сусідній Польщі святкують Великдень. З цього приводу Інформатор вирішив розповісти дивацькі традицій наших сусідів. Деякі з них ще час до часу зустрічаються ще у селах на Львівщині, Волині Тернопільщині та Прикарпатті.
Для чого ксьондзи малюють хрест із золи на чолі
Великодню передує 40-денний піст. І починається він із так званої попільної середи – Dies Cinerum. Це латинська назва католицького дійства, що передує початку посту.
Поляки традиційно в цей день ідуть на службу до костелу, на завершення якої ксьондз малює за допомогою освяченої золи на чолі хрест. Це символ тлінності буття.
Жирний четвер
Помолившись в костелі, отримавши хрест на лобі та приготувавшись до посту, наступного дня поляки святкують Жирний або товстий четвер. Інша назва цього дня «Залишки» (Ostatki).
Більшість католиків визнають Жирний вівторок, тобто «об’їдаються» напередодні Попільної середи. Але у поляків жирним є саме четвер.
Цього дня поляки намагаються з’їсти якнайбільше, спустошити свої комори (а нині холодильники) для того, напевно, щоб ніщо не спокушало під час посту. В сучасній Польщі цього дня прийняті пишні застілля.
Далі починається піст.
Вартові Гробу Христа
Під час Великого Тижня біля Гробу Христа стоїть гробова варта. Цей звичай почав поступово трансформуватися, і роль вартових все частіше виконують представники пожежної охорони або харцерства. Однак саме в Підкарпатському воєводстві (в тому числі в Жешуві) досі в багатьох церквах урочисто стоїть гробова варта в характерних мундирних нарядах.
Великий тиждень перед Великоднем
Тиждень від Пальмового воскресіння до Великодня характеризується дуже суворим постом. Він зветься Wielki tydzień. Але великим називають і сам тиждень, і кожен його день.
Не вербна, а пальмова, хоча і з вербою
В останню неділю перед Великоднем святкують Palmowa niedziela. Пальмову неділю ще називали «Квітучою» або «Вербною», оскільки гілочками саме цих дерев найчастіше замінювали єрусалимські пальми.
Топлення Юди
Деякі польські села зберегли обряд “Топлення Юди”. Проходить він у середу, напередодні Пасхи, і його пов’язують з поганською традицією топлення Мажени. Таким чином поляки-язичники проганяли зиму і прикликали весну.
Для обряду “Топлення Юди” створюють його опудало з соломи і старого одягу. Раніше його вішали на костелі, проте пізніше це почали робити на дереві чи стовпі.
Після цього опудало вдягають у ланцюги і волочать по всіх околицях. В цей час люди довкола б’ють його палицями.
Закінчується дійство біля річки, куди кидають опудало, або його спалюють.
Опудало Мажени спалювали або топили. opolczykpl.wordpress.com
Тиша як символ зради
У Великий Четвер церковні дзвони перестають бити, і замість цього ви можете почути калатала. Ця тиша символізує зраду Іуди.
У минулому в цей день було заборонено виконувати галасливі роботи.
Чистий четвер – у п’ятницю
У Велику П’ятницю відбувається Богослужіння Хресного Ходу, яке часто проходить поза стінами церков, наприклад, навколо храму або на станціях Хресної дороги, розташованих неподалік. Буває, що для додання цій події додаткової урочистості, організовується інсценізація Страстей Господніх.
У свою чергу, давніше у Велику П’ятницю люди милися в озерах чи річках, що повинно було гарантувати життєву силу та красу. Стверджувалося, що завдяки цьому можна вилікувати виразку та інші шкірні захворювання.
Дивацький “похорон оселедця” і зупи
Закінчується період Страсною суботою, а в деяких регіонах країни “похороном оселедця”.
Це більш народна традиція завершення посту — поляки позбавляються від обридлих за час посту страв, готуючись до різноманітнішої їжі. Саме тому влаштовували і де-не-де досі влаштовують закопування оселедця у землю.
Нерідко оселедець не ховали, а «розвішували» — найчастіше прибивали до дерева. Таким чином його ніби карали за те, що оселедець займав міце м’яса на столі.
Обряд прощання з постом, який ще називають «Похороном жура й оселедця», він поширений лише в деяких регіонах Польщі.
У давнину жур, традиційний польський суп, був пісним супом, який майже весь піст їли без м’яса. Раніше у Польщі існував звичай розливати каструлі супу на знак радості з приводу приходу свят та можливості змін на столі.
Освячення в суботу
Велика субота – це день, коли батьки готують кошики з освяченням, а діти починають фарбувати яйця. Цього дня поляки благословляють їжу в церквах, в т.ч. хліб, яйця, ковбаси, шинки чи хрін, а після цього вони часто відправляються на кладовища, щоб відвідати своїх померлих родичів.
Велика Субота – це день освячення води та вогню, двох елементів, що символізують протилежності, над якими Бог здійснює владу. У випадку з вищезазначеним освяченням варто згадати, що раніше саме священик відправлявся на обхід по домівках віруючих, щоб освятити їжу. Подекуди ця традиція досі культивується.
Сам Великдень
За стіл сідають від ранку після святкової служби усі члени сім’ї.
Зазвичай, стіл накривають дуже пишний: шинка, журек, крашанки, сир та багато інших страв, які різняться в залежності від регіону Польщі. Головною стравою є “бабка” – це аналог паски. Завдяки особливому способу приготування, бабка може зберігати пишність і м’якість тривалий термін.
Також неодмінно на Великдень є “мазурек”. Це солодкий корж, покритий глазур’ю і прикрашений горіхами та родзинками. У кожному великодньому кошику обов’язково присутнє печиво у вигляді ягняти.
У деяких частинах Підкарпатського воєводства досі зберігся звичай ходити у Велику Неділю по околицях з великим барабаном, щоб розбудити жителів, для того щоб ті вирушили на резурекційну месу.
Легенда свідчить, що саме король Ян III Собеський після Віденської Битви подарував жителям Вельополя-Скшинського турецький барабан, що і породило цю традицію. Траплялося і так, що недільний Великодній сніданок їли на полях, що мало забезпечити врожайність.
Не поливаний, а обливаний
Другий день Великодня називають ще Śmigus-Dyngus.
Śmigus – це згадана традиція «бити» оточення палемкою, освяченою вербою. Якщо у Пальмову неділю це роблять обережно, то на другий день Великодня можуть вже розійтися. Традиція Dyngus нагадує колядки, коли діти ходять від хати до хати, випрошуючи частування.
У обливаний понеділок молодих дівчат часто обливали водою, і це часто навіть закінчувалося киданням їх у річку чи ставок, що нібито повинно було символізувати весілля в дуже близькому майбутньому.
Другий день після Великодня ще називають Мокрим понеділком. Тому що у разі відмови пригостити дітей цукерками “жаднюгу” можуть облити водою. А увечері можуть кинути «водяну бомбу» з вікна, бризнути з-за рогу, а то й просто вилити на голову відро води.
Як бачимо, спільна історія та безпосередня близькість зберегли чимало однакових традицій у Польщі й на українському Поділлі та Прикарпатті.
Ми ж сподіваємось, що цього Великого дня, не залежно від дати святкування, Господь почує наші гарячі молитви за мир і вже наступного року наші родини зможуть зібратися за святковим столом в здоров’ї та гаразді.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
