Давні фотографії мають свою особливу цінність. Вони можуть багато про що розповісти, або ж навпаки – затаїти. Ця загадковість спонукає роздивлятися усі деталі на старих знімках. Саме такою і є столітня світлина молодої покутянки.
Інформатор пропонує дізнатися коротку історію цього фото із допису історика Миколи Бандрівського.
Світлина, на якій зображена чарівна круглолиця Ягна Княгиницька (Мазуркевич), була зроблена 5 серпня 1927 року в селі Ясенів-Пільний Городенківського повіту (сьогодні – це Коломийщина).
Дівчина переодягнулася у свій святковий народний стрій, аби стала до знимки. Здається, що на фото красива покутянка намагається приховати свою посмішку. Водночас одяг Ягни видає її добрий смак – вище чола декорованим чільцем дівчина перетягнула хустину-намітку, біля її скронь – зірчасті прикраси, а на вухах – цікаві сережки.
Увагу також привертає багатство шийних і нагрудних прикрас, зокрема розкішний ґердан із нанизаного на нитку чи волос бісеру, який разом з десятками рядів дрібних намистин утворює широкий кольоровий комір, що спадає на груди.
Історик розповідає, що з ґерданами, один з яких вбрала собі ця дівчина з Покуття для фото, пов’язана ціла історія.
“За одвічними віруваннями гуцулів і покутян, ґердан (який місцеві селяни ще називають “драбинкою”) – є справжнім “оберегом” і жоден мольфар, віщун, ворожбит чи, навіть відьма, ніколи, ні за яких обставин, не одягнуть його на себе…”
Микола Бандрівський подає фрагмент із праці Іванка Франка “Етнографічна експедиція на Бойківщину”, де описується неймовірний розпач однієї жінки, яка продала якомусь досліднику минулого, свій ґердан-«драбинку». Згодом спохопившись, жінка заголосила примовляючи, що люди, побачивши її без цього ґердану-оберегу, запідозрять її у зв’язку з нечистою силою і різною чортівнею: «Ой боже ж мій! Тепер я перед цілим селом зганьблена, як можу я показатися між людей така гола без драбинки?!»
За словами історика, фото Ягни Княгиницької було зроблене Юліаном Дорошем, який пізніше став широко знаним західноукраїнським кінооператором і режисером. У 1936-1937 роках він фільмував сенсаційне відкриття Ярославом Пастернаком фундаментів білокам’яного Свято-Успенського владичного собору у княжому Галичі.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
