Якщо ви в 90-х не бували в Лубнах, то замість машини часу можете використати Люксембург, тобто комедію “Люксембург, Люксембург”. Неочікувано, надто реалістично, заміксовано на правдивому гуморі й простоті…
Інформатор вражено тисне руку режисеру Антоніо Лукічу і ділиться емоціями від прем’єри 13 квітня в Коломиї у кінотеатрі “Стрічка”.
Не питайте, про що фільм. Спитайте про що ви… Про що любов, про що розпад сімей, про що дитячі травми і пошуки батька, про що відчуття меншості, про що правда.
З перших кадрів стає зрозуміло, що це не те кіно, яке варто дивитися, в ньому треба бути. І фільм не запрошує, просто переносить.
Продумана кожна деталь, кожен кадр, кожен персонаж. Нічого зайвого.
На початку ви поживете у місті Лубни, 1998 рік. Хоча, зрештою, якби не полтавський говір і суржик, то суттєвих відмінностей з Коломиєю в 90-х небагато.
Одразу хочемо попередити, що трейлер не передає і десятої частини крутизни і незвичності такого українського кіно.
Коля і Вася – брати-близнюки. Але зовнішня подібність не робить їх однаковими. Так одному ближча мама-українка, а іншому – страх, як бракує батька. Хлопці виростають, змінюються ще більше і обирають майже протилежні дороги.
“За своє рождєніє я повинен благодаріть Горбачьова”, – каже Коля. Бо мама батька привезла із підробітків в Югославії.
А ще він вдався на “батю”, тому його з “самого дєцтва тягне на праблєми”. І навіть в майже тридцять йому конче побачити тата, який так давно покинув сім’ю, а зараз помирає в лікарні Люксембурга.
А що ж брат на це?
Вася працює в поліції, він – з тих, хто хоче жити по правді. Але при всій свої правильності і законослухняності за брата готовий піти на ризик.
І якщо спершу здається, що ці різні-рідні темпераменти – це поділ на чемного і нечемного, то вже за кілька хвилин картина показує інші сторони кожного з героїв.
Тим, хто звик до американських екшинів буде невтямки: де динаміка, де купа тексту, де перевернуті машини і стрілянина. Фільм не про це.
Тут легко впізнати себе або когось із свої близьких, тут навіть підказки в питаннях, які давно хвилювали. Свій ритм, абсолютно нетипова манера розвитку і фінал, який ніяк не передбачиш.
“Люксембург, Люксембург” – новий фільм режисера із Закарпаття Антоніо Лукіча, нетипового для українського кіно.
Свою нову роботу він присвятив батьку :
“З любов’ю про його таємниці, брехню та зворушливу боснійську музику, яка мені ніколи не подобалась. Дотепер” – цим кадром завершується картина.
У головних ролях брати Раміл та Аміл Насірови — учасники гурту “Курган і Agregat”.
І якщо вам цікавий реалізм, якщо вам є що згадати про період від кінця 90-х до 2016 року, якщо ви любите пізнавати людей такими, як вони є, тоді фільм “Люксембург, Люксембург” стане одним із улюблених.
В Коломиї фільм можна переглянути в “Стрічці” на вул. Бандери о 19:30.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
Своїми враженнями від прем’єри ділилася Наталка Сандецька