Мешканці села Дебеславці у Матеївецькій громаді святкують День прапора не тільки 23 серпня. Вже протягом 15 років це свято вони відзначають на третій день Великодня. День прапора у Світлий вівторок був офіційно затверджений Коломийською районною радою.
Що стало причиною такого рішення – розповість Інформатор, посилаючись на Суспільне.
За радянських часів у селі Дебеславці невідомі таємно вивішували український прапор два рази. Після цих вчинків спецслужби КДБ влаштовували допити, а мешканці села зіткнулись із переслідуванням.
За словами краєзнавець, місцевого жителя Володимира Покидко, вперше синьо-жовтий стяг у Дебеславцях замайорів у великодню ніч з 30 квітня на 1 травня 1967 року.
“На Замковій горі, в кущах бузку, на березовому древку замайорів синьо-жовтий стяг. Я, коли почув, що наш прапор вивісили, а я вже тоді знав, що наш стяг — це синє небо і жовті поля (мені батько сказав), штурхнув брата, і ми миттю сюди прибігли”, – пригадує Володимир Покидко.
Оскільки українська символіка була під забороною, то без допитів не обійшлось. Підозрювали й батька Володимира. Чоловіка викликали майже 15 разів на допит, бо він був засуджений за участь в УПА. Врешті-решт слідство дійшло до висновку, що стяг встановив місцевий тракторист, бо для його встановлення використали шнур відпускача для трактора.
“Арештували сільського тракториста Степана Ткача. Він на той час мав 30 років. Чоловік був такий далекий від політики, далекий від історії. Фізично Степан Ткач цього не міг зробити, були свідки, які бачили, що він вранці повертався з гостин. Але люди розказували, що на допитах слідчі влаштовували йому тортури, одягали гумову сорочку. Степан не витримав цих мук і вже сказав, що то він встановив прапор”, – каже Володимир Покидко.
Степана Ткача засудили на 2,5 роки таборів у Мордовії, де він і загинув. Але слідство продовжувалося далі. Володимир Покидко каже, що слідчі розуміли, що засудили не того. Тому Дебеславці були під цілодобовим спостереженням спецслужб КДБ.
Український прапор знову з’явився у селі у 1974 році.
“На високій грушці біля церкви з 19 на 20 грудня знову сміливці встановили наш синьо-жовтий прапор”, – каже Володимир Покидко.
Цього разу слідчі підозрювали десятикласників місцевої школи, зокрема й Володимира Покидка. У хлопця того вечора було алібі.
У часи незалежної України у Дебеславцях на першому місці підняття прапора встановили хрест жертвам політичних репресій і тим, хто своє життя віддав за Україну. Ідею ініціював Володимир Покидко разом з братом. Згодом на районному рівні затвердили ще одне святкування у селі Дня Прапора.
“У 2008 році Коломийська районна рада ухвалила рішення святкувати День Прапора у Світлий вівторок (великодній — ред.). Із того часу ми тут святкуємо. Пошановуємо тих сміливців, які у 1967, 1974 роках тим синьо-жовтим спалахом наближали нашу державність, нашу волю”, – розповідає Володимир Покидко.
Чоловік каже, що щасливий, що дочекав до тих днів, коли українці можуть вільно вшановувати прапор та герб України, за який інші віддавали найцініше, – життя.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
