“Вітаємо, бляха, в Україні”, – каже головний герой. І вона лейтмотивом проходить крізь увесь сюжет фільму. Такого кінематографу українці ще не створювали. Адже “Еґроґор” – це містичний трилер та детектив, що переность глядача у таємничий Львів та секрети давніх релігійних культів.
Фільм якраз в прокаті “Стрічки”, Інформатор ділиться враженнями.
Головна героїня фільму дізнається, що її батько, який є відомим професором, закінчив життя самогубством. Любляча донька відмовляється вірити, що він міг зробити подібне. Більше того вона переконана, що він живий. Прагнучи відшукати батька та довести його невинність, вона кличе на допомогу з Нью-Йорка колишнього коханого (Омрі Роуз), який у минулому співпрацював і дружив з її батьком. Нині служить у поліції. Окрім того, напередодні дзвінка, він отримав зашифрований лист від професора Грабовського, що стало причиною вильоту до Львова. Детектив вирішив провести власне розслідування та врятувати дитину викладача, який відіграв важливу роль в його житті.
Прибувши до України, чоловік потрапляє у вир таємничих подій, не втомлюючись повторювати фразу: “Вітаємо, бляха, в Україні”. Разом з Лесею він має встановити обставини смерті професора, розв’язати таємницю ордену кінокефалів, зупинити велику катастрофу та зустрітися віч-на-віч з найбільшим секретом його власного життя.
Цей фільм мав вийти в український прокат ще навесні 2022 року, однак через початок повномасштабного вторгнення рф, прем’єру довелося перенести. Детективний трилер “Еґреґор” зняв режисер Станіслав Капралов за сценарієм Сергія Касторних, Любомира Левицького та Омрі Роуза.
Проєкт фільму був серед переможців 9-го конкурсного відбору Держкіно, під час якого отримав один з найвищих балів. Загальний кошторис виробництва склав понад 66 млн гривень, третина цих коштів – державні. Зйомки відбувалися у Львові, Києві, Варшаві та Нью-Йорку.
“Я не можу собі уявити, де ще, окрім Львова, можна знімати український трилер, тому більша частина сцен фільму створювалася саме в цьому місті”, — розповідає режисер фільму Станіслав Капралов.
До слова, фільм був присвячений пам’яті загиблому актору Павлу Лі, який знімався у фільмі та Олександру Суворову (піротехніку).
“Зараз мене переповнюють сумні емоції, бо з нами немає нашого піротехніка Олександра Суворова, я досі пам’ятаю його емоції, коли виходили вдалі кадри з вибухами. Паша Лі, який був моїм близьким другом. Перед кожною прем’єрою ми говорили одне одному слова підтримки, зараз його також з нами немає. Перед прем’єрою мені подзвонила мама Паші Лі й, на жаль, вона не змогла сьогодні прийти, але сказала саме такі слова, які сказав би мені Паша, тому я відчула, що він поруч, як янгол-охоронець. Для мене це дуже особливий фільм, і я рада, що він тоді погодився на цю невеличку роль, бо актори живуть вічно, поки існує кіно”, – заявила на прем’єрі фільму Олена Лавренюк.
Обов’язково перегляньте цю експерементальну стрічку, яка виправдала себе повністю. Звісно після перегляду залишилося декілька питань, на які глядачеві хочеться мати відповідь, проте візуальна естетика це все згладжує.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237