Блукати закутками історії вулиць, храмів та міст – це зустрітися з неочікуваними дивовижами, фактами, про які раніше й не здогадувались.
Відтак Інформатор завдяки дослідженням Василя Курищука розповість історію про церкву в Яблунові, що на Косівщині.
Перша писемна згадка про яблунівську церкву датується 1658 роком в документах фонду магнатів Яблоновських. Вже у наступному столітті з’являються більш повні відомості в різних книгах, за якими можна зробити висновок, що перший храм у Яблунові побудували ще до 1614 року. Втім, у 1621 році під час навали татарів все село спалили. Відповідно й церкви не лишилося. Через 10 років її відбудували. За документами, вона мала 3 куполи, була побудована з тертого дерева та покрита ґонтою. Спочатку церква була православною, а після прийняття Берестейської унії стала греко-католицькою.
У другій половині XVIII століття в Яблунові українська громада стала зменшуватися, а єврейська – збільшуватися. Євреї побудували та з кожним роком покращували свою синагогу. У 1760 році тут побудували й римо-католицький костел, хоча поляків було не так вже й багато. Служби відправляв священник з Пістиня або Коломиї. Відтак, під впливом поляків, українці переходили на римо-католицький обряд, а греко-католицька церква почала занепадати. Тому парафію приєднали до Стопчатівської.
У 1825 році в Стопчатові почала діяти нова церква. Тоді фактично в Яблунові припинилися Богослужінння, хоча кількість населення зростала. Княжна Теофілія Яблонська особисто стежила за будівництвом, яке було по віденському проєкту. Схоже, вона домовилася з мешканцями Яблунова, аби ті не вкладалися у власну церкву, а допомагали покращувати стопчатівську. У 1836 році в шематизмах Львівської єпархії яблунівську церкву згадують як дочірню стопчатівської. Через 2 роки про неї вже не згадували.
Протягом століття віряни ходили до церкви у Стопчатові, яка була однією з найбільших в єпархії. За польської окупації у громаді створювали різні товариства, які організовували концерти, освітні заходи, гуртки. В часи, коли поляки виступали проти митрополита Андрея Шептицького, українська громада його підтримувала. Зокрема, на одному із заходів голова Нижньоберезівської читальні “Просвіти” Роман Геник відхилився від тексту, який затвердило староство. Він висловив слова підтримки, дивлячись на портрет митрополита, і закликав його: “Мойсею наш, веди нас далі таким шляхом, а як буде треба, то ми тобі допоможемо”. Якими були наслідки для громади та самого Романа Геника – невідомо.
Різдвяна Літургія, 2023 р.
Більше фото: Різдвяна Літургія у храмі Співстраждання і Різдва Богородиці в Яблунові
Друга світова війна
У 1944 році мадяри обстріляли стопчатівську церкву мінометними снарядами – згоріли всі дерев’яні конструкції і внутрішнє обладнання. Церква залишилася без даху, однак, дзвінниця та резиденція, розташовані поблизу, уціліли. По закінченню війни отець Корнель Бахталовський не прийняв православ’я і попередив вірян, що, ймовірно, більше служити не буде. Згодом за парафією прикріпили іншого священника, але люди ходили молитися до каплички, яку обладнав о. Бахталовський. У 1950 році в громади забрали приміщення резиденції та каплиці і розмістили там колгоспну контору. До слова, у 50-х роках минулого століття радянська влада використовувала територію церкви як склад, а потім зберігали там міндобрива. У 70-х роках зруйнували дзвінницю, яка вціліла після обстрілу мадярів.
Плащаниця, 2023 р.
Так, як церква була знищена, віряни облаштували капличку, в яку ходили молитися мешканці Яблунова та горішнього кута Стопчатова. У 1961 році Богослужіння у капличці припинили і перевезли її в Уторопи, де використовували в інших цілях. У 1988 році селяни домоглися повернення каплички та поремонували її. Відтоді служби правилися тут.
Відновлення релігійної громади
У 1989 році до райвиконкому подали документи на реєстрацію об’єднаної релігійної громади Яблунова та горішнього кута Стопчатова. Так як комуністи втрачали свої стійкі позиції, райвиконком дав звернення облвиконкому “зареєструвати релігійну громаду Яблунова, на території якого вже віддавна є стара церква”. 25 січня 1990 року звернення дійшло до Києва. І 29 березня 1990 року відновлення підтримали.
Великоднє Богослужіння, 2023 р
1 січня 1990 року під керівництвом о. Василя Іроденка стопчатівські церкви знову стали греко-католицькими, а 22 травня (на храмове свято) відправили Богослужіння.
27 вересня 1990 року селищна рада виділила земельну ділянку під будівництво церкви у Яблунові. 17 серпня 1991 року закінчили закладати фундамент, 10 жовтня цього ж року почали мурувати стіни. Це тривало до 12 червня 1992 року. Богослужіння почали відправлятися ще у недомурованому храмі. На Великдень 1992 року о. Богдан Рибчук відправив Літургію та освятив паски. Це було вперше за 200 років.
Освячення кошиків, 2023 р.
27 липня 1993 року почали перекривати дах. Ці роботи тривали до 30 вересня. Зовнішню штукатурку завершили 15 липня 1995 року, а 21 вересня 1997 року на Різдво Пресвятої Богородиці владика Павло Василик освятив церкву на честь Співстраждання і Різдва Пресвятої Богородиці.
А ще на території церкви є капличка.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
