Володимир Андрійчук повернувся з-за кордону в перші дні повномасштабного вторгнення, щоб стати на захист України. Під час артобстрілу 16 червня 2022 року захисник отримав вибухову рану і безліч осколкових поранень, від яких помер 18 червня.
Інформатор нагадує історію Героя, який віддав життя за нашу свободу.
Андрійчук Володимир Ігорович народився 10 березня 1990 року в місті Коломия. З 1997 по 2007 рік навчався у Коломийській ЗОШ №5 ім. Тараса Шевченка. Займався в аматорській студії «Орфей», займав призові місця на конкурсах. Після закінчення школи вступив до Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича на історичний факультет.
Поєднував навчання з роботою у сфері обслуговування, працював барменом. У 2012 році одружився, у 2014 році народився син Кирило. Володимир з сім’єю мешкали в Калуші. Працював за кордоном – у Польщі.
На початку війни Володимир приїхав із Польщі боронити рідну землю від російських загарбників. Військового досвіду не мав, але одразу вступив до лав добровольчого батальйону “Свобода”. Його слова «Хто, як не ми?» досі стоять у голові рідних.
Володимир брав участь у захисті Бучі, Ірпіня, Гостомеля. Разом з іншими у складі ВО «Свобода» підписав контракт з Національною Гвардією України. За виявлені заслуги був призначений командиром підрозділу, позивний «Бармен».
Захисник відправився на передові позиції поблизу Сєвєродонецька. В складі розвідувальних загонів неодноразово мав виходи в тил ворога. Брав активну участь у розробці операцій. Був відповідальним командиром, про що вже після смерті повідомляли побратими.
16 червня 2022 року під час артобстрілу отримав вибухову рану і безліч осколкових поранень, від яких помер 18 червня 2022 року.
23 травня 2023 року в рідній школі військового – Коломийському ліцеї №5 – відкрили меморіальну дошку загиблому Герою.
Володимир – почесний громадянин міста Коломиї.
Світла пам’ять Герою…
