Сьогодні, 25 червня, у соборі Преображення Христового УГКЦ відбулася презентація книги “Довірений митрополита Шептицького – Тит Войнаровський” дослідниці, докторки історичних наук – Оксани Пасіцької.
Інформатор побував на цьому заході та розповість детальніше.
Про Тита Войнаровського пані Оксана розповідає так:
“Тит Войнаровський цікавився не лише релігійним життям, але й всіма проблемами, якими жили селяни та міщани. Щодо викликів, які були покладені на нього, то можна сказати це проблеми, які були в той час. За що він найбільше турбувався? Перш за все, щоб була збережена українська греко-католицька церква і всі земельні угіддя, які належали їй збереглися у її власності. У цей час ішов поділ земель і польська держава вела таку політику, щоб церква була повністю залежна від держави і хотіла взяти контроль над цими земельними угіддями. Митрополит Андрей Шептицький відствоював ці земелі. Пізніше, навіть Зарваницю й інші відомі місця УГКЦ, власне ці території, були куплені у часи Тита Войнаровського. Якщо говорити про Зарваницю, то Тит Войнаровський дуже довго вмоляв Шептицького придбати і відкупити ці землі, адже в іншому випадку вони б належали москалям (так вони і писали)”, – розповідає авторка книги.
“Це його праця для українського народу і для церкви. Якій саме сфері він присвятив свою діяльність та був зацікавлений? Якщо взяти першу половину його життя, то це священство. Він приділяв усю увагу на те, щоб населення та його парафіяни були віруючі та забезпечені. Якщо говорити про другу частину його життя, то вона була дуже пов’язана з митрополитом Андреєм Шептицьким. Він навіть не думав про те, щоб займатися іншою діяльністю чи виїхати за кордон. Тобто, можу сказати так, що перша частина життя – це церковна діяльність, а друга частина – це діяльність пов’язана з господарськими та фінансовими питаннями у митрополії”, – додає пані Оксана.
Біографічна довідка:
Тит Войнаровський – український громадський і економічний діяч, священник УГКЦ, помічник митрополита Андрея Шептицького. Нащадок козацького роду Войнаровських.
Народився 16 лютого 1856 року в с. Ляцьке Шляхетське Тисменицького повіту в сім’ї о. Петра (1822—1894) і Франциски з Лопатинських. Закінчив цісарсько-королівську гімназію у Станиславові. Вивчав богослов’я у Львові в семінарії та на богословському факультеті університету.
Спочатку працював на Станиславівщині в селах: Колодіївка (сотрудник 1882—1884), Кулачківці (адміністратор 1886—1887), П’ядики (1887—1892), Топорівці (1892—1893), Балинці (1893—1909). У 1909 році переведений до клиру Львівської архиєпархії. Був митратом, кустосом Львівської греко-католицької капітули, довголітній адміністратор митрополичих дібр.
У 1929 році обраний членом історично-правничої секції Богословського наукового товариства у Львові. Почесний доктор економічних наук Української Господарської Академії у Подебрадах.
Посол до віденського парламенту від Української національно-демократичної партії (1907—1911) у 56-му двомандатному виборчому окрузі (сільські громади судових повітів Печеніжин, Коломия, Жаб’є, Кути, Косів, Яблунів, Заболотів, Гвіздець і Отинія). На виборах випередив кандидата-москвофіла Володимира Дудикевича.
Засновник парцеляційного товариства «Земля» 1908 і Земельного Гіпотечного Банку. Визначний діяч товариства «Сільський Господар» у Львові: заступник голови у 1918—1921 роках, голова товариства в 1929—1936. Заступник голови Львівської Хліборобської Палати (1934—1936). Завдяки заходам Войнаровського між українськими селянами розпарцельовано близько 40 000 морґів землі дідичів. Багато зробив для організації фахової сільськогосподарської освіти для українського селянства.
Помер у Львові 21 лютого 1938 року і був похований у гробниці галицьких митрополитів і крилошан на Личаківському цвинтарі.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
