11 серпня коломияни зійшлися, аби віддати шану Ігорю Суботяку. Він був творчим, грав на різних музичних інструментах, мав неймовірний голос. Походив з багатодітної родини і мав у собі стільки любові до свого, стільки сили духу й переконання, що міг би дати Україні ще багато добра. З перших днів повномасштабної війни повернувся з Фінляндії, аби стати на оборону рідного народу. Ігор Суботяк загинув 7 серпня 2023 року внаслідок ракетної атаки по Покровську Донецької області.
Інформатор висловлює щирі співчуття великій родині Героя: його дружині й дітям, його батькам, братам, сестрам, побратимам і колегам, всім, кому Ігор був дорогим і близьким. Світла пам’ять світлій Людині…
Ігор Іванович Суботяк народився 29 серпня 1975 року в селі Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області у сім’ї Марії та Івана Суботяків.
Він був четвертою дитиною з восьми дітей у сім’ї.
З 1982 по 1991рр. навчався у жуківській школі, також закінчив музичну школу в Обертині по класу кларнету.
Згодом здобув кваліфікацію у Коломийському профтехучилищі № 14.
Наприкінці грудня 1994 року розпочав службу в армії у Запоріжжі. Повернувся навесні 1996 року.
Того ж року одружився з Галиною, з якою прожили разом майже 27 років. У сім’ї народилося двоє дітей: донечка Богдану та синочок Денис.
Багато років працював будівельником у різних містах України, а найдовше – в Одесі. Це місто Ігор любив усім серцем.
2016 року поїхав працювати у Фінляндію, в місто Гельсінкі.
Ігор Суботяк був веселою компанійською та творчою людиною, грав на кларнеті, гітарі, фортепіано. У 40 років здійснив свою мрію – навчився грати на бандурі. Мав неймовірний голос, у Фінляндії був актором українського театру.
В лютому 2022 року, коли розпочалась повномасштабне вторгнення росії в Україну, повернувся з Фінляндії, щоб стати на захист Батьківщини.
Служив у Івано-Франківському зональному відділі військової служби правопорядку на посаді головного сержанта роти. Мав звання старшого сержанта.
Загинув внаслідок ракетної атаки 7 серпня 2023 року в місті Покровськ Донецької області.
У героя залишилась дружина Галина донька Богдана, син Денис, зять Олег, невістка Олена, мама Марія, брати Віктор, Роман, сестра Галина, Олександра, Марія, Руслана, Тетяна, племінники…
11 серпня загиблого Героя коломияни провели скорботною ходою від Церкви священномученика Йосафата до Церкви Архистратига Михаїла.
Поховали воїна у селі Жуків Обертинської громади.
11-13 серпня у Коломийській громади оголошено днями жалоби за загиблим Ігорем Суботяком та маленьким Володею Балабаником, який загинув від уламків російської ракети “Кинжал” 11 серпня 2023 року.
Вічна пам’ять!
фото Христина Бойчук
