Давні традиції гуцулів варті повного метру в світових фільмах: унікальні, неповторні, багатовікові. Мистецтво виготовлення коників з будзу – це символічний ритуал, так само, як і момент дарування. Ті, хто вважають, що коники дають для гри чи смаку, просто не знають історії традіцій в Карпатах.
Інформатор відвідав відкриття виставки сирних коників та майстер-клас від народних мисткинь у Музею писанкового розпису.
Виготовлення коників та баранців із будзу – це унікальне українське народне мистецтво сирної пластики. Не перший рік йде мова про те, щоб цю збережену вікову традицію включити до національного реєстру нематеріальної культурної спадщини України.
Сирний коник – це і символ, і оберіг.
Для жителів Карпатського регіону ліплення фігурок – коників, баранчиків тощо із спеціальним чином підготовленого сиру уже тривалий час є і проявом творчості, й виготовленням оберегів, і непоганим заробітком. Нині такий народний промисел приваблює туристів, які приїжджають у Карпати. Мандрівники хочуть і побачити власне процес унікального ліплення, і придбати собі виріб як сувенір.
17 серпня на відкритті виставки сирних коників коломияни і гості міста пізнавали сирну пластику, слухали розповіді про майстринь, найбільше – про Марію Матійчук, яка не лише зберегла цю унікальну традицію, але й підготувала ціле покоління продовжувачів цього мистецтва.
На виставці представлено сирні композиції заслуженої художниці України Марії Петрів, народних майстринь Ганни Петрів, Галини Петращук, Марії Габорак, Марії Миклащук, Оксани Лабачук, Оксани Рибарук, Іванни Рибарук, Ольги Петрів, Марії Петращук, Світлани Слижук, Христини Петрів, Світлани Габорак, Світлани Юріяк, Марії Рибарук, Любові Плитчук.
Поряд із сучасними композиціями експонуються традиційні коники й олені з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, створені заслуженою майстринею народної творчості України, членкинею НСМНМУ, лауреаткою премії імені Я. Лукавецького Марією Матійчук (1929 – 2009), внесок якої в збереження і популяризацію цього давнього виду народного мистецтва неймовірно великий. Своїми вміннями та тонкощами створення сирних виробів вона радо ділилася з усіма охочими опанувати це ремесло. Тож світлим і щемливим спомином для присутніх, серед яких були й учениці пані Марії, став фрагмент відеофільму за її участі.
Особливого колориту виставці додали тематичні гобелени й сервети народного художника України Михайла Біласа (1924 – 2016), світлини Тетяни Павлик, Василя Іваночка, Ігоря Олійника, Євгена Гапича з музейної збірки, а також приватних архівів.
Сучасні майстрині, зберігаючи традицію, урізноманітнюють форми та створюють складні композиції, які є чудовим і смачним подарунком на родинні свята. Поряд з цим не втрачається і первинне сакральне та обрядове значення сирних фігурок.
Унікальні й неповторні роботи викликали щире захоплення та слова вдячності численних присутніх, зокрема, генеральної директорки Національного музею, заслуженої працівниці культури України Ярослави Ткачук, кандидатки мистецтвознавства, заслуженої діячки мистецтв України Марії Гринюк, голови ГО «Нескорені серця України», Ольги Гарасим`юк, відомого поета Григорія Фальковича, якого сирна пластика надихнула на створення поетичного триптиху. З вітальним словом виступили староста Брустурів Василь Александрук та волонтерка Лідія Ярич з Косова.
Музичним доповненням мистецької акції стали гуцульські мелодії у виконанні оркестру народних інструментів «Трембіта» Коломийської філармонії імені Олександра Козаренка (керівник Михайло Могильняк).
Насамкінець чимало охочих мали можливість придбати сирні смаколики, а також взяти участь у майстер-класі, зібрані кошти з якого (2 750 грн.) буде передано 10 гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс».
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
