Якщо ви очікуєте зустріти у новому фільмі Олеся Саніна народного месника, що зійшов зі сторінок підручників історії, то “нє”. Про це оповідач поп5реджає з перших кадрів.
Інформатор побував на прем’єрі фільму “Довбуш” і скромно ділиться враженнями.
Фільм починається з битви, де Олекса виступає найманцем до польських військ і бореться із російськими військами. За це польська сторона обіцяє дарувати свободу. Тутечки він і зустрічає свого головного ворога капітана Пшелуський, якого спершу рятує і отримує з його рук перстня, а потім опиняється у кайданах. Для чого капітан дарував, а потім поневолював – незрозуміло.
Олекса тікає і повертається в рідні Карпати й зустрічає свого брата Івана, який очолює загін опришків. Пшелуський полює і на бунтарів-розбійників, і особисто на Олексу.
Далі буде яскравий момент, майже вестерн, як опришки крадуть російське золото, що прямує до польської шляхтички у кареті. І то справді видовище варте уваги, хоча чи могли таке утнути на початку XVIII століття карпатські леґіня.
Але у братів Довбушів різні погляди: Іван обирає гроші, а Олекса готовий здобуте золото вкласти в зброю, аби посилити боротьбу.
“Я не хочу тікати, я хочу жити тут, вільно, на своїй землі”, – скаже Олекса своїй любасці Марічці.
Так рідний брат стає його антиподом. Любов і відданість чергуються із ревністю до ватаги, а тому історичний факт розладу муж обома Довбушами у стрічці не просто є, він один з ключових. Наприкінці фільму цілком очікувано брат виникне знову, поява його не дивує, а от дії й слова – так.
Наскільки новий “Довбуш” історичний
Олекса у фільмі Олега Саніна “Довбуш” малослівний, суперсильний та ідейний персонаж. Він не насолоджується насиллям, але коли це – єдиний можливий інструмент, то робить це без зайвих вагань.
У фільмі багато сцен насилля, десь режисер намагається уникнути прямого кадру, та фанатам блокбастерів буде достатньо і трюків, і різанини.
Режисер Олесь Санін на допрем’єрі в Івано-Франківськ зазначив, що “Довбуш” не є біографічним фільмом, хоч задля написання сценарію творча група вивчала історичні документи й консультувалася із фахівцями з історії цього регіону на початку XVIII століття.
“Цей фільм — моя легенда про Довбуша“, — стверджує Олесь Санін і додає, що у Карпатах є чимало версій легенди про Олексу Довбуша й чи не кожна з них розпочинається словами “Моя прабабуся колись розповідала…”
Чи повірять гуцули?
Адаптував мову героїв фільму “Довбуш” на гуцульський лад письменник Василь Карп’юк, він є автором трьох книг про опришка, одна з яких (“Довбуш. Гідність або забуття”) написана на основі сценарію стрічки.
Та все ж мова героїв дивна. Спершу ми чуємо оповідача з майже гуцульським діалектом, хоча відчутно, що говорить не уродженець гір, а потім трапляється якась цілком незрозуміла мішанина.
До прикладу кохана Олекси говорить: “Тебе вчора ледь не вбили… Я не годна тебе втратити!” Знайти тут зайве дуже просто усім, хто бував у Карпатах і чув мову мешканців сіл Гуцульщини. Бо пересічна карпаська дівчина скала б “Тебе вчера мало не забили. Я сего не хочу” чи “Не хочу, аби ти вмер”. Тому від напівдіалекту у прикарпатців може виникнути чимало “не вірю”. Хоча мешканцям інших регіонів, скоріш за все, не різатиме вухо.
Біс в деталях
Відеоряд фільму “Довбуш” – безперечна насолода. Детальні зйомки природи просто заворожують Коли переглядатимете, зауважте, як виглядає жаба на мохах, як грає сонце, коли Олекса розмовляє на Чорногорі з Марічкою перед головною битвою, як виглядає костел, якими барвами грає одяг героїв стрічки… Це дорого, вартісно і дуже ретельно.
Краси Карпат у стрічці точно не бракуватиме, а відтак природа стала найкращим із декораторів до “Довбуша”. За це окрема вдячність режисеру, операторам, костюмерам.
Загалом же фільм “Довбуш”, як і “Захар Беркут” варті перегляду і роздумів опісля. Вони не мають на меті просвітити глядача, але здатні зацікавити історією, зробити ці постаті ближчими до нашого часу, захопити.
Тому ми припиняємо ділитися враженнями, натомість пропонуємо кілька цікавих фактів про сам фільм.
- За жанром це пригодницько-історичний екшн про найвідомішого ватажка опришків у Карпатах Олексу Довбуша. До речі, це далеко не перша екранізація життя цього історичного персонажа.
- Вихід картини планувався у 2022 році, але через повномасштабне вторгнення держави-терориста Росії його перенесли. Виробництво стрічки про Довбуша зайняло 5 років. Фільм був готовий ще минулого року.
- Перші покази стрічки відбулися у межах Одеського міжнародного кінофестивалю.
- Зйомки проходили як на реальних локаціях, так і на кіностудії імені Довженка. Так, для зйомок звели з нуля п’ять локацій — фортецю біля Києва, колибу й інтер’єри замку Яблоновської, сироварню на Драгобраті й згарище церкви.
- До виробництва залучили також партнерів із Польщі, США й Канади. Бюджет фільму склав 120 мільйонів гривень, що робить його найбільш масштабним українським фільмом на цей момент.
- Наразі “Довбуш” є найдорожчим українським фільмом із бюджетом у 120 млн грн, з яких 65 млн – державні кошти. У доларовому еквіваленті це трохи більше $3 млн, що є мізером для Голівуду у подібному жанрі.
- Це не перша екранізація історії про відомого опришка. Так, перша картина вийшла на екрани у радянські часи (1959 р). Режисером був українець Віктор Іванов, який також зняв відому картину “За двома зайцями. Тоді роль Довбуша виконав росіянин Афанасій Кочетков. Він розмовляв російською, тож його було передубльовано українською. Але та картина зазнала цензурування, особливо її українська версія, яка скоротилася на 16 хвилин. Друга проба екранізації життя Олекси Довбуша – фільм “Легенда Карпат” вийшла 2018 році. Але ця робота була настільки аматорською з погляду акторської гри (до речі, головні ролі у ньому зіграли співаки Валерій Харчишин та Марія Яремчук), а ще історичний розлад із китаййськими квіточками і шифоновими вишиванками в масовці наніц зводив усі намагання режисера Сергія Скобуна.
Переглянути фільм “Довбуш” можна у Коломиї в кінотеатрі “Стрічка”.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
Наталка Сандецька
