Зиновій Карач – талановитий співак, телеведучий радіостанції “Радіо Перше” та творча людина за покликанням. Саме він знаходить нове звучання найвідоміших пісень XX століття! “Гуцулка Ксеня”, “Намалюй мені ніч”, “Троянди на пероні”, “Червона Рута” та багато інших.
Інформатор поспілкувався з артистом про благодійні концерти, популярні кавери та джерела натхнення для співака.
Інколи можна почути, що осучаснювати пісні чи робити кавери непотрібно, адже нічого не може бути краще за оригінал. Як ставитеся до таких висловів? Часто чуєте критику в свою сторону щодо цього?
Я чув таку думку, абсолютно з нею не погоджуюся. Є кавер-версії, які набагато краще ніж оригінал і про це стверджують навіть автори і виконавці оригіналу пісень. Якщо ви зараз послухаєте радіостанцію то дуже багато сучасної, танцювальної музики побудовано на тому, що вже було зіграно. Це або семпли з відомих, вже перевірених часом пісень, або – це буквально кавер-версія чи переспів пісні. Не бачу в цьому нічого поганого. Подекуди сумно, адже, якщо придивитися, то виходить, що критична більшість крутих пісень були написані вже давно. І зараз чомусь якісь творчий застій. Та все ж якщо після хороша, то нехай вона переспівується.
Критику в свою сторону чую, відверто вам скажу, не часто. Частіше стикаємося з тим, що нам кажуть: “Ооо, ця версія зараз навіть звучить прикольніше ніж оригінал”. Скажу чесно, чому так відбувається я не знаю. Хочеться вірити, що це щиро і ми робимо свою роботу добре.
Що спонукає осучаснювати українську ретро-музику?
Спонукає бажання відкрити сучасному поколінню пласт цієї, безумовно, дуже важливої й дуже цікавої музики. Змушує й спонукає відсутність сучасної музики, яка би могла на 100% задовільнити мої власні вподобання. Я більше любитель старої музики, часто звертаюся до прослуховування української старої музики, я би не говорив ретро, бо ретро відносить нас до 30-40их років, а я дуже люблю 70-80-ті роки.
Як підбираєте репертуар? Чи дослухаєтеся до бажань слухачів?
Репертуар? Дуже просто, беремо популярні пісні, які були знаковими в свій період. Або ж беремо те, що нам подобається й намагаємося його пропустити через себе. Так легше, якщо воно подобається тобі, то легше буде це заспівати так, щоб це почули глядачі. Коли ти розумієш пісню, відчуваєш, тобі легше подати її.
Але час від часу ми зважаємо і на бажання слухачів. Нас просили зробити “Цей сон” і “Яворину” і ми зробили абсолютно божевільні, але все-таки кавер-версії цих пісень. Тому іноді ми прислухаємося до бажань слухачів, але їх насправді безліч. Це тому, що і пісень класних безліч, тож охопити все дуже складно. Ми спочатку слухаємо треки, якщо ми розуміємо, що він дійсно класний, ми беремося за нього одразу.
Як ставитеся до перекладу пісень з російської на українську? Та чи “реставрували” Ви пісні тих виконавців, які сьогодні дотримуються нейтральної чи проросійської позиції?
Ні, ми не реставрували пісні жодного з тих виконавців, які сьогодні дотримуються нейтральної чи проросійської позиції. Більше того, ми не виконуємо жодної пісні перефарбуванців, тобто всі пісні, які в нас наразі є – це пісні стовідсотково українських виконавців.
Щодо перекладу, з одного боку, я ставлюся до цього позитивно тому, що логічно суперхіт російською мовоюперекласти українською, якщо ти хочеш далі виступати в Україні і тішити своєю музикою українців. Це повага до мови, повага до публіки.
Проте, з іншого боку, це допомагає загубитися в шоу-бізнесі серед виконавців саме тим, кого я називаю перефарбуванцями. Я, подекуди, схиляюся до думки, що час таких, як: Макс Барских, Дантес чи NK вийшов. Їм треба було бути українськими співаками тоді, коли це не було мейнстримом. Тоді, коли це було дійсно проявом позиції. А зараз співати українською й бути популярним дуже легко. Я вважаю, що перефарбуванцям місця на українській сцені не мало би бути, але суспільство вважає по-іншому і сприймає це позитивно. Я особисто вважаю, що перекладання російських пісень українською допомагає перефарбуванцям і людям з не дуже чіткою громадянською й націоналістичною позицією заховатися й робити вигляд, ніби вони справжні українці. Тому ставлюся негативно.
Чи малюєте зараз? Розуміємо, що повномасштабне вторгнення стало перешкодою для творчих людей, адже виникають думки, що творчість зараз не на часі. Де знаходите джерело натхнення й жагу до творчості?
Насправді, малювання для мене виявилося таким періодом, коли мені треба було пережити дуже складну ситуацію в житті. Я зробив собі певну малювальну базу й, при необхідності, коли мені надзвичайно важко, я до цього звертаюся, але не в широкому масштабі. Малювання мені допомагало якось максимально абстрагуватися від того, що відбувалося в тій ситуації. Зараз, коли йде війна, я не хотів би абстрагуватися. Треба бути постійно ввімкненим, щоб допомагати ЗСУ, реагувати на те, що відбувається і не стати тією масою, яка втомилася від війни.
Повномасштабне вторгнення стало дуже серйозним ударом і перешкодою. Я дуже довгий час навіть не міг слухати музику, не говорячи вже про те, щоб її писати або виконувати. Подекуди соромно виходити на сцену таким гарним, напомадженим, як казав Голохвастов з “За двома зайцями”. Іноді відчуваєш себе, ніби не на своєму місці, тому із музикою на цей час складно . Зараз не малюю нічого великого, нічого серйозного.
Джерело натхнення і жагу до творчості, я думаю, знаходжу в житті. Події зараз щоденно приносять стільки внутрішніх переживань стільки емоцій, що, якщо ви є творча людина, то саме така реалізація і знаходить себе в цьому всьому. Тож надихає саме життя, як би пафосно це не звучало.
Знаємо, що Ви проводили концерти на підтримку ЗСУ. Чи організовуєте Ви поїздки до наших військових?
Проводив і концерти, і аукціони разом з гуртами “Брати Гадюкіни” та “Кому Вниз”. Сам не організовував поїздки до військових і, чесно кажучи, якось за час повномасштабного вторгнення не доводилося їхати. Це не так просто, як виявилося, логістично дістатися кудись, де було би варто виступити. Тож, деякі питання зараз висять відкритими досі. Ми мали їхати з Аркадієм Войтюком поспівати для волинської тероборони, але не склалосяю. Саме тому, поки що їздити до військових і організовувати власними силами такі поїздки не вдалося. Проте, якщо будуть такі пропозиції, я відкритий до них.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
Романа Бакай
