Мандруємо разом: фотоекскурсія до унікальної львівської фортеці Тустань

За 90 км від Коломиї, загорнута у мішані ліси Львівщині, причаїлася давня град-фортеця Тустань, яка була у оборонною спорудою, і митним центром. А ще їй нема аналогів у Європі. До наших днів дерев'яна надбудова не збереглася, зате велетні-валуни так і височіють з центру села Уричі, манячи незбагненною історією.

Інформатор відвідав це неймовірне місце й ділиться фото та цікавими фактами.

Тустань – це пам’ятка природи, архітектури та археології національного значення, на скельному комплексі якої у IX-XIII ст. існувало дерев’яне місто-фортеця.

Її відкрив львівський архітектор і археолог Михайло Рожко у 1971 році, коли почав дослідження слідів наскельної будівлі поряд із бойківським селом Урич на Львівщині.

Тустань, як з’ясувалося в результаті археологічних досліджень, не має аналогів в Європі.

В історичних джерелах фортеця вперше згадується в літописі Янка з Чарнкова – підканцлера короля Казимира Великого (1333 – 1384 рр.)

Назва "Тустань" – праслов’янського походження і, за основною версією, походить від імені власника або засновника поселення. "Тустан" перекладають як "сильний, міцний, відважний, завзятий".

Інша версія походження – від слів "тут стань", бо кожен мав зупинитися перед фортецею, показати, що везе, і заплатити мито.

Понад 30 років Михайло Рожко детально обстежував Тустань. За виїмками в скелях, які древні будівельники зробили для кріплення дерев’яних конструкцій, вчений із достовірністю 90% графічно реконструював зовнішній вигляд втраченої дерев’яної будівлі.

На скелях за інформацією відділу промоції Заповідника зафіксовано понад 4000 пазів та врубів, які дають унікальну можливість однозначної реконструкції дерев’яної забудови в тривимірному просторі, включно з профілем даху, із загальною висотою житлової забудови 25 м, пази дозволяють визначити висоту наземних оборонних стін, що становила 13-15 м.

Могутня фортеця, збудована на трьох скельних групах, та оборонні споруди Тустані розміщувались на північному сході від сучасного села Урич у Львівській області.

Фортеця неодноразово горіла, проте відроджувалася знову і знову. Науковцям відомо 5 будівельних періодів, коли її зовнішній вигляд повністю змінювався не лише за своїми розмірами, але й за висотою і характером дерев’яних конструкцій, зведених на скелях. Приблизний вигляд цього об’єкту в час його найбільшого розквіту станом на XIII століття, із достовірністю 90%, запропонував у гіпотетичній реконструкції Михайло Рожко.

Після смерті Михайла Рожка в 2004 році його син, Василь Рожко, заснував історико-культурний заповідник "Тустань" та очолив музей фортеці.

Зараз Василь – голова однойменної громадської організації, яка опікується збереженням і розвитком самої фортеці та культурного ландшафту Урича.

Хлопець розповів про свої дуже особисті стосунки з унікальною пам’яткою давньоруської архітектури і про те, як її можна відновити, не руйнуючи й не перетворюючи на український "діснейленд".

До складу Заповідника входять:

•    Комплекс скель: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля та Жолоб;

•    Музей історії Тустані;

•    Церква св. Миколая – 100-літній дерев’яний храм у традиційному стилі українців Карпат;

•    Культурний центр “Хата в Глубокім” – дерев’яна бойківська хата, відновлена згідно місцевих традицій будівництва та пристосована до соціо-культурної діяльності.

Щорічно, у перші вихідні серпня, Фортеця оживає – тут відбувається Фестиваль середньовічної культури “Ту Стань!”.

Музей історії Тустані

Фестиваль переносить відвідувачів у середні віки Київської Русі та творить атмосферу тих часів – окрім реконструкції боїв, на фестивалі лунає середньовічна музика, відтворюють традиції, ремесла та розваги. Бугуртам на фестивалі присвячують окремий день, окрім того програма “Ту Стані!” включає майстер-класи та змагання лицарів, на території функціонують ігрові містечка.

Театральні нічні постановки, штурм фортеці, кінопокази та загальна ватра із українськими піснями – неодмінні складові кожного фестивалю. У 2013 році фестиваль відбувся 2-4 серпня.

Музей Тустані

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com

Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237