На рідній школі загиблого Героя відкрили меморіальну дошку Миколі Бондаренко

Миколі Бондаренку сьогодні виповнилось би 41 рік, якби не війна… Він мріяв підкорити Еверест і мав світлу голову. Але не залишився осторонь, коли на Батьківщину напали навіжені сусіди. Загинув під час артобстрілу в червні 2022 року. У день його народження, 5 листопада, на рідній школі освятили щойно встановлену дошку пам’яті.

Розповідає Інформатор.

Відкривали меморіальну дошку на фасаді ліцею №9 його дітки з батьками та дружиною Віолеттою. Біля школи зібралися також друзі, вчителі, колишні колеги, військові та представники влади й духовенства.

Народився Микола Бондаренко 5 листопада 1982 року в селі в Шабо Одеської області в сім’ї військовослужбовця, батька згодом направили на службу в Коломию.

Тут він відвідував садок, потім вчився у школі №9, а після 9-го класу вступив училища №14, згодом – до Чернівецького національного університету. Працював у Чернівецькій міській раді, потім – у ПАТ “Чернівцігаз”.

В 2014 році зустрів у Коломиї вчительку музики Віолетту, з якою згодом одружився і виховував двох спільних дітей, а також старшого хлопчика дружини від першого шлюбу.

Для щастя Миколі не треба було всього світу: тиша гір, карпатські стежки, вірний друг-наплічник і трішки розуміння від рідних і близьких. Хоча на догоду рідних їздив з сім’єю на море, хоча вже на третій день на побережжі нудьгував за гірськими схилами.

Старшому сину Віолетти привив любов до походів та ІТ, тепер хлопчик мріє знайти себе у кібербезпеці.

Перший бойовий досвід Микола отримав під час 6-ї хвилі мобілізації у 2015 році.

Після повномасштабного вторгнення не чекаючи мобілізації пішов у військкомат і вступив до лав 10 гірсько-штурмової бригади.

Боронив Україну у званні молодшого сержанта, був командиром гармати 3-ї артилерійської батареї 10-ї ОГШБ “Едельвейс”.

Загинув 16 червня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу ворога у населеному пункті Веселе Донецької області. Без батька залишилось двоє дітей, безмежно тужать за Миколою не лише діти, але й колишня дружина і старенькі батьки.

Нагороджений орденом “За мужність” III ступеня. Почесний громадянин міста Коломиї.

Світла пам’ять світлій Людині… Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам і друзяс. Минають роки, а біль втрати не вщухає…